NikopolART зробив добірку віршів письменників Нікопольщини про весну.
Прийшла весна
Прийшла весна, збентежена, непевна,
Зима її притримала на день.
Але ж прийшла, і, звісно, недаремно,
Бо навесні зазеленіє й пень.
Прийшла і принесла свої закони,
Але несміло присіда на трон.
Нічним морозом віддає зимі поклони,
І грім весняний «градом», а чи дрон.
Земля розхристана у вирвах і окопах,
Колись це був найкращий чорнозем.
І люд трудящий блукає по європах,
На чужині ти лише інозем.
Весна це все сприймає надто тяжко,
Творить свою роботу кропітку:
Ростить підсніжники, а поруч них – розтяжки
Чатують, мов хижак, у закутку.
Але ми є, ми в цій країні вдома,
Підставимо весні своє плече.
Засяє сонце, і відступить втома,
Дніпро у наше море потече.
Покотиться весна по Україні,
Лелеки вість на крилах вже несуть.
Воскресне наша ненька із руїни,
А крапку в цім поставлять ЗСУ!
Автор: Володимир Барна
10.03.24р.
Фото: Наталя Харитонов
***
ПелЮстки пролісків, тендітні, голубії…
Ви сльози стомлених небес?
А може, втрачені надії?
Чи дрізки зраджених чудес?
Ні, ви блакитні весен очі ,
Думок бентежних намистини,
Мінливії чуття жіночі,
Любові, ніжності краплини.
Ви спраглі паростки відради,
Жадань мрійливі візерунки,
Прикраси лазурові Лади,
Весняні сонця поцілунки!..
У дивовижі березневій
Пробудження життя і вроди
Радієте новому дневі –
Дзвіночки миру, тиші сходи
Автор: Ольга Мітченко.
Письменники Нікопольщини про весну
***
Не чую, не бачу, не вмію
я словом озватися знов,
можу на відстані мріять
і про тебе знов бачити сон.
Лаванду збирати в мішечки
і запахом ніжним манить,
у думках тебе знову кохати
та ввісні твоє фото палить.
Не треба, не смієш ти знову
словом озватись своїм,
я чекала від тебе підмоги
і знайшла її чомусь з другим.
Інший став муром для мене,
і ніжністю давить як плющ,
з ним мала би бути щаслива
та в дім знову той не вернусь.
Дивна річ – я кохаю роками
і сама ж проганяю його,
любов свою в вірші збираю,
мережу рядками ізнов.
Автор: Юлія Дорошенко
07.03.2024
” Весняний день – це справжнє свято ” –
Кажу про це щодня і знов .
У ньому є тепла багато
А найпрекрасніше – любов .
Весна – це цілий світ квітковий
У нім купається душа.
Весняний настрій загадковий –
То сонце світить, то гроза.
Весна – це теплий подих вітру,
Що нам наспівує пісні.
Вона приховує палітру
І краски в неї лиш ясні.
Весняний день – це справжнє свято,
Але колись воно мине.
Залишить спогадів багато
І піде в літо золоте.
Автор: Леся Юрчак 26.02.24