Директор Нікопольської гімназії №6 Ірина Січкаренко написала вірші про жінку й опублікувала на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук».
Повідомляє NikopolART.
Жінкам, народженим в березні, присвячую
Жінка, народжена в подиху березня —
Як таємниця відлиги і сну.
В ній ще живе прохолода зимова,
Та серце вже вірить у справжню весну.
Її вдача— краплинка мінливості:
Наче сонце сміється, а часом — сніжить.
В ній поєднані сила і милість,
Вміння чекати й жага, щоби жить.
Жінка-Березень — це початок всього,
Іскра для серця вогню живого.
Крига у погляді, сонце — в душі,
Вона — наче рима в найкращим вірші.
Від снігопаду до першого цвіту —
Вона відкриває обійми для світу.
Вітер змін весняних у її імені,
Жінка-березень — мрія і зцілення!
Ніжна, мов пролісок, що крізь замети
Тягне пелюстки до світла й тепла.
В ній — незбагненні жіночі сюжети,
Впертість, що кригу дощенту злама.
Погляд її — наче небо безмежне,
Чисте, високе, де хмари пливуть.
Трохи замріяна, трохи бентежна,
Знає завжди свою істинну суть.
Жінка весняна — то свято оновлення,
Світло, що темряву ночі жене.
В ній — і надія, і тихе відновлення,
З нею розквітне усе й оживе.
Автор: Ірина Січкаренко
21.02.2026
Українській жінці
Ти — ніжність світанку і сила стихій,
В тобі переплетені воля і мрії.
Ти — мудра порадниця, воїн і мати,
Твій дух неможливо в кайдан закувати.
У день цей лютневий, що диха весною,
Пишається нація щиро тобою.
В тобі Лесі слово горить, не згасає,
А мужність твоя цілий світ надихає.
Ти міцно тримаєш наш тил і кордони,
Несеш мир і світло у теплій долоні.
Крізь бурі і темряву йдеш без зупинки,
Незламна, прекрасна, міцна Українка!
Хай сонце освітлює шлях твій завжди,
А янгол сховає від сліз і біди.
Цвіти і кохай, будь щаслива, єдина,
Бо в серці у тебе живе Україна!
Автор: Ірина Січкаренко
25.02.2026
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net