Про Різдво Христове у віршах

У 2025 році про Різдво Христове у віршах написала письменниця з Нікополя Наталя Белякіна.

Повідомляє NikopolART

***
На Різдво загадаю бажання,
Щастя буде хай в кожному домі,
Спокій буде і буде кохання!
Мрія спільна усім нам знайома.
Миру молимо щиро у Бога…
Ніч чарІвна чаклує надворі,
Вже прибілена сріблом дорога,
Дивовижно виблискують зорі.
Над всим місяць, немов диригує.
Все на зірку яскраву чекає.
В небі сяйво і все торжествує!
Бога й Матір весь світ величає!
Хай Дитинка прийде до оселі,
Стане затишно в кожній родині.
Нехай будемо всі ми веселі,
Хай здійсняться всі мрії від нині!
***

По світу дзвін різдвяний лине,

Чарує в ньому висота.

В віночках крапельки калини,

Все сповіщає про свята.

 

Спішить Різдво за Миколаєм,

Ступає  в храми на поріг.

До Бога погляд повертаєм,-

Молитва всьому оберіг.

 

Розносять світом благодати

Живий Вифлеємський Вогонь,-

Любови символ в наші хати.

Тепло торкається долонь.

 

Відчую істини найвищі,

Різдвяну свічку запалю,

Пізнаю таїнство у тиші,

Обрус біленький простелю.

 

Традиції від прадідів згадаю,

Бабусь своїх я помʼяну,

Дванадцять страв я наладнаю,

Як це робили в давнину.

 

В моє дитинство теж варили

Кутю з пшениці і узвар,

Вечерю родичам носили,

Сприймали це, як Божий дар.

 

Різдвяне Світло душу гріє.

Історія проста й свята

Від пращурів летить крізь вічність,

Славить народження Христа!

 

***
Ви коли святкуєте Різдво?
Сьогодні зачепили про Різдво.
Хтось святкує по-новому,
А хтось і ще й по-старому,
Це тобто по-совковому.
І кажуть, що так звикли.
Коли ж то встигли звикнути?
В совку були ми атеїстами,
А де-хто й комуністами…
Говорять на великім узкім…
То хто ж були їх предки?
Де поклик крові?
Де коди генетичні?
Скоріш, до українства
Є люди не дотичні…
Хоч самі по собі,
Привітні й емпатичні,
І добрі по натурі,
І дуже симпатичні…
Ми просто всі категоричні,-
Війною всі налякані,
Шахедами нажахані,
Смертями покалічені,
Новинами зурочені,
В нас психіка зруйнована…
Та ще живі й працюємо
Життя вперед штовхаємо.
Ми ближнього шануємо
І любимо й прощаємо…
Ми різні за покликанням,
За розумом, за мовою,
За силою, за вірою,
За кольором волосся,
Не всім життя вдалося…
Та всі ми з України,
В нас вороги єдині.
Не треба сперечатися,
Нам треба обʼєднатися,
Нам треба в мирі жити,
Від ворога проклятого
Країну боронити!!!

 

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags