Великдень у віршах

Письменники Нікополя та району написали вірші про Великдень. 

NikopolART зробив добірку.

Про Великдень у віршах

***

Можна в лихові свій рай не втратити.

Можна в темряві у світло вірити.

Бути вільними можна й за ґратами.

Серед благости — невдячно скиглити.

 

Можна ближнього любити праведно.

Можна сіяти у душах розпачі.

Возвеличитися можна славою

І — гординею ту славу збочити.

 

Можна бути кимсь. Чи лиш здаватися.

Вибір наш на те і воля Божая…

В чім завгодно можна сумніватися,

Але вірити: ми переможемо!!!

Автор: Ольга Мітченко

11.04.2026

***

Великодня субота

Тихий вечір Великодньої суботи,

Господині смачні паски напекли.

Вже пороблено разом усі роботи.

Люди йшли до церкви, кошики несли.

 

В кошиках живі традиції й надії,

Звичка від бабусі й дідуся проста.

В них паски, наїдки й добрі мрії,

Й Віра давніх мудрих пращурів свята.

 

До молитви кличуть Великодні дзвони,

Свічечка надіі плаче та горить.

Щоб війна скінчилась, не летіли дрони,

За синочка й доню серденько болить.

 

Хай палка молитва береже онуків,

Воїнів від кулі в полі захистить.

Щоб не чули діти в небі страшних звуків,

Хай у небі яснім пташечка летить.

 

Хресний хід вірян скликає до єднання,

Шлях до Бога ця процесія іде.

Хрест, ікони, і хоругви, й прославляння…

Хай нам голуб перемогу принесе!

 

Автор: Наталія Бєлякіна

12.04.2026р

***

Подаруємо воїну паску!

Подаруємо з дому тепло.

Щоб відкинувши в сторону каску,

Вмить серденько його ожило.

 

Хай у вільну від бою хвилину,

У холоднім окопі сирім

Він згадає далеку родину

Всі щасливі, і радісні дні.

 

Думка та хай його зігріває.

Він не ступить ні кроку назад,

Він позиціі мужньо тримає,

Хоч летять в нього каби і град.

 

Боротьба там жорстока триває

І чекає у закутках смерть,

Воїн ворога плани ламає,

Захищає Вкраїну і честь.

 

Вже палають у ворога вежі

За Одесу, за Харків, Херсон

І стоять наші хлопці мов кремінь,

Бережуть наших діточок сон.

 

За Чернігів, за Суми, за Київ.

І за Нікополь, і за Дніпро

Мужні воїни небо закрили

Кожне місто, щоб квітло й жило.

 

За їх подвиг вклонімося низько,

Помолімось, не ллється хай кров!

Весна квітне і літо вже близько.

Хай несуть всім тепло та любов!

Автор: Наталія Бєлякіна

12.04.2026р

***

Христос Воскрес! — лунає поміж нами,

Край наповняється світлими дивами.

Миру, щастя, радості, щирих чудес

І благословіння кожному з небес.

Автор: Тетяна Прокоф’єва

***

Писанки із гарним візерунком,

Паски ароматні та смачні.

Мріємо, що Великоднім подарунком,

Будуть мир і спокій на землі.

 

Дзвонами у храми зазивають,

В світлий Великодній день.

Кошики святкові окропляють.

І співають радісних пісень.

 

В цей святковий, великодній час,

Молимось за неньку Україну.

Кращу долю просимо для нас,

Мирного життя для нашої країни.

Автор: Інна Вікторова

***

Вона платить. Щодня. Щоночі.

Часом. Життям за межею…

Сльозами дітей. І жіночими.

Чи міг бути вдома? З нею?

Чи міг колисати донечку?

Грати в футбол із сином?

Життя своє жити. “Сонечко,

Кохана! Чекай! В цюю днину!”

Він платить. Щоночі. Щодня.

Здоров’ям. Тілом. Собою.

Втрачені друзі… Рідня…

На серці ж – втома з журбою.

Великдень зустріне із тими,

Хто стали новою сім’єю:

Посестри і побратими –

За волю, за мир, за ідею!

Діти платять. Усі ці роки

Безцінними з татом хвилинами.

Приїде колись, а поки́…

Заздрість тим, хто разо́м – з родинами…

Не зі злості, та від болю й туги

Розливаються сльози дитячі,

Від надмірності скрути й напруги…

“Синку! Хлопчику мій! Юначе (?)”

Вони платять своїми родинами,

Океанами сліз солоними…

Вчаться дихати… Хоч би хвилинами…

Жити попри жахи й фантоми…

Автор: Sysoieva

11.04.2026

***

Ніхто
Не знає,
Що
У тебе
На душі.
Та думають,
Що знають.
Чи то смішно?
Читають же
Давно
Твої вірші́.
І думають,
Що знають…
Ділом грішним.
Ніхто не знає.
Й не дізнається.
Чи знаю, що в них
В душі,
В думках,
В моли́тві,
В серці?
Чи прочитаю?
Чи дізнаюся?
Хто знає…
Та ж, головне,
Щоб поглядом
В люстерці,
Зустрівшись із собою,
Ти сказала
І кожна з них…
Чи, може, навіть, кожен…
Сказав/сказала:
“Зміг!/Змогла!
Хоч… Бу́ло й важко…
Подякую собі,
І Силам Оборони!
Й Тобі подякую
Уклінно,
Бог мій – Боже!…”
Автор: Sysoieva
12.04.2026
Фото – з мережі.

***

Великдень біля нашого порога,

Неспокійна до світла дорога.

Та крізь темряву, біль і страхи

Проростають надії ростки.

 

Світло свічки тремтить у вікні,

Ми єдині у спільній меті.

І крізь сльози, молитви й жалі

Знов настануть для нас мирні дні!

Автор: Тетяна Прокоф’єва

Наш телеграм

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags