Свого часу капела бандуристів “Нікопольчанка” була окрасою нашого міста. Вона вела активну концертну діяльність.
1962 року на громадських засадах Олексій Федорович організував “Нікопольчанку” — мішану капелу бандуристів при Будинку культури машинобудівного заводу. Капела стала окрасою міста. Вона не знала поразок. У 1963 році бандуристи Нікополя, захищаючи честь рідного міста на обласному огляді-конкурсі художньої самодіяльності у Дніпропетровську, завоювали Диплом другого ступеня і стали провідною капелою в області після заслуженої капели Дніпродзержинська та капели Мерзленка з Дніпропетровська. Виступало 28 бандуристів.
У виконанні “Нікопольчанки” прозвучали такі твори: “Пісня про Дніпро” П. Майбороди на слова А. Малишка, “Їхав козак за Дунай” в обробці Г. Давидовського, українська народна пісня “Ой у полі три криниченьки” та уривок з поеми Т. Шевченка “Катерина”, який декламувала Рая Шафеєва в супроводі гри та співу капели. Виступ увінчався великим успіхом, бурхливими оваціями залу.
“Наш виступ був великою перемогою! З’явилось і заявило про себе на увесь голос нікопольське кобзарство нового типу! З учасників виступу хотілося б згадати кобзаря-ветерана Ф.Грогуленка, Л.Барвінок-Грогуленко, М. Топчія (майбутнього керівника капели), Ольгу Середу…”, — згадує О.Нирко в листі до І.Шаповала*.
“Нікопольчанка” вела активну концертну діяльність. Вона виступала на всіх загальноміських урочистостях, перед викладачами та учнями загальноосвітніх шкіл, робітниками заводу, на районному та обласному радіо, перед студентами та викладачами Нікопольського педучилища тощо. На 150-річний ювілей Т.Шевченка “Нікопольчанка”, разом з учасниками капели Палацу культури Південнотрубного заводу, з великим успіхом виступила з Шевченківською програмою в міському Будинку культури.
На цьому концерті відбулось об’єднання двох колективів, що згодом склали основу майбутньої “Нікопольчанки”, яку, після від’їзду О.Нирка, очолив його учень Микола Топчій. Він був не тільки прекрасним вихованцем Олексія Федоровича, а й другом, перспективним, обдарованим музикантом, котрий володів яскравими даними як для бандуриста-соліста, так і розважливого організатора та керівника капели. Закінчивши Дніпропетровське училище як хормейстер, він працював художнім керівником Будинку культури і диригентом самодіяльного хору. Але знайшов себе як бандурист після участі в капелі, і знайшов назавжди!”. Своє ставлення до улюбленого наставника він виразив у підпису на подарованій фотографії 29.06.1967 року: “На згадку Першому Вчителеві, який прищепив любов до бандури, багатошанованому О. Ф. Ниркові від капели бандуристів “Нікопольчанка”. Художній керівник капели М. Топчій”.
АВТОР: Imya Imya
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net