Письменники Нікопольщини написали вірші про українську мову. NikopolART зробив їх добірку
***
Солодкі, як мед травневий,
Ніжні, як шовк невагомий,
Співочі, як дзвін кришталевий,
Слова української мови.
Темні, холодні, безжальні,
Гострі, пусті, огидні,
Вбивчі, байдужі, прощальні,
Але всі до єдиного – рідні.
Комусь подарують спокій,
Когось розірвуть на шмаття.
Лагідні і жорстокі,
Дикі й ручні, як багаття.
Скарб, що належить кожному,
Вічнозелений паросток,
Ця сила на все спроможна,
І вона ж потребує захисту.
Пиши книжку, підтримай бесіду,
Віршем, піснею колисковою,
Лиш звертайся до цього Всесвіту
Українською, рідною мовою.
Автор: Роман Євдокімов
***
Як ніжна пісня солов’їна,
Як тихий шепіт вітерцю,
Так моя мова рідна лине,
Її безмежно я люблю.
Плекаймо кожне своє слово,
Вкладаймо душу у рядки,
Нехай лунає наша мова
У всьому світі й навкруги.
Автор: Тетяна Прокоф’єва
Віншуємо рідне Слово!
Слово праве міцніше за крицю,
Що в борні вороженьків долає!
Щире слово – джерельна водиця,
Душу спраглу добром напуває!
Слово рідне, як неньчині руки,
Утішає журбу в чужім краї.
Дружнє слово у хвилю розпуки
Віру в себе і світ повертає.
Візерунками зіткане слово
Віршем, піснею вільною ллється,
Промовляє, бринить веселково,
Заколисує, стогне, сміється…
Слово батьківське, прийняте сином –
Родового коріння основа!
Най живе у народі єдинім
Мови нашої рідної СЛОВО!
09.11.2022.
Автор: Ольга Мітченко