Письменник з Нікопольщини Анатолій Гребенюк написав вірш про відключення світла.
Повідомляє NikopolART.
(на злобу дня)
Життя тріщИть і, навіть, уже каже SOS…
Завмер навІки у кімнаті пилосос…
І “подавилось” на півслові радівце…
Не зрозуміє той, хто не пройшов крізь це…
Камера тече “сльозою”- морозильник,
А ще раніше- “здався” й холодильник,
Бо вони- завжди у пАрі, як два друга:
Поєднала спільна ціль їх і напруга…
Та й без напруги- це правда, а не сон-
Вони дихали, як кажуть, в “унісон”:
За спільним графіком, що мінімум давав
Шансів на виживання… але зр#йн#вав
Ворог вщент енергетичний наш РУБИЛЬНИК:
Не вслідкували ні рАдар, ні будильник…
Зр#йн#вали вороги цинічно, підло-
Погасили життєдайне Людям світло!
Повертають від благ цивілізації-
До відсутності води, каналізації;
Відсутності теплА, відсутності зв’язку…
Спотворюючи Ясний День- у ніч в’язкУ…
ВикидАють на “задвірки” всіх- у “аут”,
Новомодне і страшне слово “блекаут”-
Усе частіше вхОдить у наш лексикон,
Щоб підмінИть словА МолИтви до ікон…
Ворог думає, що все йому вдається,
Хоча, насправді, йому це- лиш здається,
Бо не можна батогом сказать: “Примушу!”
Та у рабство поневОлить нашу Душу!
Закувать її в кайданки, ланцюгом-
Знущаючись над нашим тілом батогом!
Ми- не худОба, а ти, враже,- не пастух!
І МолИтва щира зміцнює наш Дух!
Вона сягає вглиб, аж до генетики!
Молитву чують наші Енергетики,
Наші Захисники і Захисниці:
Разом розіб’ємо вражі плани ниці!
Не злякають нас уже його погрози:
Хоч важко, та витримаєм і морОзи,
Адже кожен із нас- незламний, молодЕць!
Буде мороз?Так не розстане холодець!
Звичайно, це- невелика “нагорода”
Та, головне, це- Знак: з нами Природа,
Ангел-Хранитель теж із нами і Господь!
Так що ти, враже, не радій- ти ще погодь!
На нашій вулиці Світло буде й Мир,
А тебе- пекельний затягне нехай вир!
Там, між казанів з киплячою смолою,
Ти, врешті, вдома будеш сам з собою,
А то ти між Людей тут Божих заблукав…
Тож іди вже, чимскоріше, й не лукав!
Там уже покажеш свої “кігті” й “ранг”…
Заблукав?Тобі вкаже путь наш “бумеранг”-
Як навігатор, він проведе додому,
Бо сказано про це в Письмі Святому:
“Якою мірою ти міряєш отут-
Такою і тобі відміряють “маршрут”!”…
…Істинно Святе Письмо нам завжди каже!
Як жаль, що не читав ти Його, враже:
Одкровення би отримав і прозріння,
І рука не піднялась рубать коріння,
Все зн#щув@ти навкруги й губИти…
Живеш без Бога- не зможеш полюбити!
Ледве животітимеш… і потрясіння…
А ми- Віру маємо у Воскресіння!
Перші кроки на шляху, мов ті медалі:
Блекаут подолали! Тримаймось далі!
На повну йдем вперед, без “заокруглення”!
Бо в руках – РУБИЛЬНИК від знеструмлення!
Автор: Анатолій Гребнюк
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net