Ольга Мітченко: про Нікополь у віршах

 

До щему, до болю…
Я, місто, з тобою!
І пульс відчуваю
Козацького краю.

Ми разом! Ми сила!
І вільнії крила
Нам страх не зламає!
Я вірю! Я знаю!!!
Люблю тебе, місто моє Перемоги!
Тримайся, рідненьке, під захистом Бога!
А нам не порушити єдності лави,
Дай, Господи, мудрості… Воїнам слава!

***
Нікополю боляче? Так.
Нікополь залякано? Ні!
Місто потерпає від атак,
Але переможе в борні!!!
Шкіриться підступний звір,
З мирними воює людьми.
В Господа і Військо вір!
Ворога здолаємо ми!
Нікополь навіки Є!
Буде в нім щасливе життя!
Най розквітне місто моє!
А непотріб – геть! В небуття.

***
До щему, до болю…
Я, місто, з тобою!
І пульс відчуваю
Козацького краю.

Ми разом! Ми сила!
І вільнії крила
Нам страх не зламає!
Я вірю! Я знаю!!!

Люблю тебе, місто моє Перемоги!
Тримайся, рідненьке, під захистом Бога!
А нам не порушити єдності лави,
Дай, Господи, мудрості… Воїнам слава!

Tagged: Tags