Воєнна лірика військового і письменника з Нікополя Олексія Поправкіна на сайті NikopolART.
“Янголи”
(пісня)
Герої майже не вмирають,
Вони відходять в небуття.
З небес вони спостерігають,
Відмолюють для нас життя.
Вони у серці, завжди поруч,
Не зникне біль, поки живі.
Моя душа в корчах і страху,
Молюсь за тих, хто з неба уві сні.
Приспів:
Віримо в чудо, віримо в шлях,
Ми разом ідемо, долаємо страх.
Серце палає, і світло в очах,
Маєм надію, все в наших руках
Вони все бачать… Нас оберігають,
Розправлять крила, злетять у небеса.
Вони з небес всім серцем обіймають,
Дарують чудо, хто вірить в чудеса.
Ми разом з ними, далі все ж ідемо,
З підтримкою маємо більше сил.
Тримаємось, поки ми живемо…
Настане час… В Країні буде мир!
11.01.25.
***
Я поруч брате… Тримайся побратиме…
Все буде добре друже, буде все гаразд.
Ми зробимо, сподівайся все можливе.
Загоїш рани, і пройде в тебе “сглаз”…
Два турнікети, двічи томпонада…
Дві оклюзійки, два куба ТХК…
Ти не мовчи, розповідай, бо треба…
Тримайся добре, душа в тебе стійка…
Ти краще мрій, як матимеш дитину…
Своїм онукам, раскажеш про війну…
Він подивився на мене в ту хвилину…
Твоє ім’я? Я сина так назву…
07.12.24.
“Новорічна”
(пісня)
Вже час відкривати шампанське…
А я зашнуровую берці…
Хтось ставе на стіл Прованське,
А я в пікапі хлопаю дверцей…
Хтось ковпак натягнув новорічний,
Я шолом затягну міцніше…
Хтось лазер включив електричний,
Я балаклаву вдягну тепліше…
Приспів:
Настане ще час, відпочину своє…
Круасан з’їм та кави нап’юся,
Морозиво – сину та жінці – латте…
Та з родиною в обіймах прокинуся.
Сяють гірлянди, ялинок вогні…
В нас теж є ялинки та сосни…
У кожної монети є дві сторони,
Та ” подарунки” наші для помсти…
Сітки в нас є, маскувальні вони
І костюми теж маскувальні…
Та ховаємось ми від лютої зими,
Бо ми просто люди звичайні…
13.12.24. P.A.N.Aleks.
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.