Воєнна лірика письменника з Нікополя Олексія Поправкіна на сайті NikopolART.
***
Повномасштабна… Тисяча… Та сльози…
Безліч втрат… Тримаємось… Кордон…
Хто на щиті, велика шана.., друзі…
Хто зниклий, потрапив хто в полон…
Країна знатиме своїх Героїв, згодом…
Життя віддав хто за рідненьку мати…
Хто нас підтримав ділом, а не словом…
Шануй Героїв! Цих слів вже не відняти…
06.12.24.
Олександр Поправкін – воєнна лірика
***
Велике Дякую, шановні волонтери!
Бажаю Вам міцного, та всіх благ!
Ми дуже вдячні! Багато в нас потреби.
Цінуєм кожного, хто робить щось для нас!
Ми всі працюємо задля Перемоги!
У кожного свій фронт, своє буття…
Крокуємо щодня ми від незмоги,
До бажаного гарного життя!
05.12.24.
“Пазли”
Ми історію свою напишем віршами.
Як не спали всю ніч, було важко місцями.
Брат за брата стояв, один за всіх та всі ми разом.
З ким ми пекло пройшли, там де ніч вважалась краєм…
Де чекаєш світанок, та молитва гріє душу.
За родину та брата, обіцянку не порушу.
Хочеш жити – копай, та встигай ще трохи мріять.
Розібратись в собі – як ми далі будем діять…
Залишитись людиной, після цього буде важко.
В мене все наче добре – за дверима дві розтяжкі…
Хочу рідних побачить, та з ранку випить смачну каву.
На рибалку з друзями, та закінчить якусь справу.
Відпочити хотілось, наче ми цього вже гідні.
Та побути з коханой, дуже важко бути вірним.
Поки треба працювати. Ми з братами. В кучі. Разом.
По одинці дуже важко… Ми повинні бути пазлом…
31.05.24.
***
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.