Наталя Белякіна про зиму у віршах

Письменниця  Наталя Белякіна написала нові вірші про зиму. Зокрема, у прифронтовому місті Нікополь.

Розповідає  NikopolART.

***

Наш потяг мчить на захід, в безпечніші місця.

В дощах розтанув січень і зʼїла сніг рілля.

Біжить похмуре поле, висить важкий туман.

Глумиться чорна смуга і горя злий дурман.

 

А хлопці ж у окопах: у холоді, в грязі.

Маскуємо біль в душах і топимо в сльозі.

Хай янгол охоронить, хай береже Господь,

Від кулі захистить хай та знищить в світі зло.

 

Повітряна тривога висить вже цілий день.

Життю страшна загроза, жахлива паралель.

В мережі горить потяг, вогонь рветься з вікна,

Людські ридання й стогін,- біснується війна.

 

Дивитись таке страшно, не те що пережити,

Страхи й жахи реальні, та треба далі жити.

Робити свої справи та рідних берегти,

Молитись за державу, до перемоги йти.

 

Надію не втрачати та віру праведну,

Добром всіх зігрівати, здолати, щоб війну,

У відчай не впадати, тримати це життя,

І вірити у світле і краще майбуття!

02.02.2026р

***

Весела робота

Сніг іде, зима мете,

Двір на ранок замете.

Ми взялися за лопати,

Будем стежку розчищати.

 

То доречний антураж,

Щоб добратися в гараж.

Хоч мороз, а ми зігрілись,

Щічки нам розчервонілись.

 

Вже накидали горУ,

Вже і рук не підніму.

Хоч втомилися кидати,

Треба чистити до хати.

 

Взяли в руки ми мітлу,

Розметемо віхолу.

Добре так попрацювали,

Навіть і не присідали.

 

Привели двір до ладу,

Інвентар я наш складу,

Тепер можна чаювати,

Будемо іти до хати…

26.01.26р

***

Зима розійшлася, засніжила і заморозила,

Вона розізлилась на щось і лякає прогнозами,

Роботи накидала всім аварійним бригадам,-

І вже не радіємо тим неймовірним принадам.

 

Вона закувала і річку, і землю морозами,

Та нас не злякати зимовими грозами,

І місто щодня долає природні колапси,

І люди незламні тримають життя у балансі.

 

Стрічаємо ранок холодний, морозний з тривогами,

Вночі не стріляли, дай Бог, заблукали дорогами.

Читаємо стрічку останніх новин з завмиранням,-

Сьогодні зима відгукнулась на наші благання…

21.01.2026р

***

Вже зими добігає пора,
Прощавайте замерзлі озера.
Десь сумує в тумані гора,
Ще гуляє за нею Марена.
Ця міфічна богиня зими
Ще не хоче здаватись без бою.
Надсилає проблеми з пітьми,
І лякає неволею злою.
Ще сплітає інтриги Мара,
Поливає вітрами з морозом,
Підливає у чари вина
Ожеледицю стелить під ноги.
Ще чаклує над чаном зі склом,
Присипає приправи снігами
Вічним холодом дме за вікном.
І морозить оголені рани.
Ще біснується в лісі вона,
Всіх богів задобрити у спробі,
Грає в карти із нею війна,
Всіх нечистих ганяє у злобі.
Відчуває, підходить кінець,
Хоч шаманить, у бубни грохоче.
Вже чекає на неї вінець,
Хоч вона його так і не хоче.
Мара зимний закінчує лік.
Зроблять з неї опудало з площі,
Весну люди вже кличуть у рік.
І згорить у вогні Марин мотлох.
Заспіває весняна вода,
Закурличе лелека у небі.
Скоро прийде Весна молода
І розквітнуть садочки вишневі.
11.02.2026р

Автор: Наталя Белякіна

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags