Вірш “Моя Україна” написала письменниця з Нікополя Наталя Белякіна.
Повідомляє NikopolART.
Моя Україна
Моя Вкраїна – поле й небо!
В нас неосяжна та краса,
Та колосиста велич степу,
Обабіч з квітів полоса.
Вже дозріва в степах пшениця,
Працюють трударі в полях.
На славу будуть паляниці
У наших хатах на столах!
Моя Вкраїна – міста й села.
Тут рідна хата, тут любов!
І наша дума невесела:
Синів найкращих ллється кров…
Пече й щемить у серці рана,
Болить країна у душі.
Якби ж то сонечко заграло
Моя Вкраіна – ліс і гори
І річок срібний передзвін.
А бУло, ще й Каховське море,
Та нищить ворог все і всіх.
Спалив наш дім, розбив надії.
Летять ракети у міста.
Шахеди цілять в серце, в мрії,
Вбивають молоді життя…
Та сльози витерло людські.
Вірш “Моя Україна”: відео
Моя Вкраіна – українці,
Мов скеля сильні і стійкі.
Вклоняюся я кожній жінці,
Героям Слава на віки!…
Їх очі дивляться у душу,
З небес благають, вистоять!
І кожен знає, що сам мусить
Все українське захищать!
Війна вимотує та душить,
І пʼє безжально нашу кров,
Крамсає лезом наші душі,
Та непідвладна їй любов…
Любов до рідної країни
На згарищах лише сильніш.
Врятуємо її з руїни
Та будем берегти пильніш.
Хай сила роду допоможе
Вік памʼятати ту любов.
Благаю Матінку я Божу
Благословити нам покров!
І хай дзвенить любов піснями,
Та хай відлунює в серцях.
Хай вічно буде любов з нами
І зве всіх до нових звитяг.
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net