До вашої уваги оповідання “Клянусь!”, яке написав письменник Валерій Масагор. Нещодавно його опублікувала його донька Валерія Кудлай. Повідомляє NikopolART.
Спочатку, коли його приймали в піонери, він давав клятву Леніну. Потім, в інституті, Гіпократу.
Потім, в армії, Батьківщині. А потім – Галі. Галя замінила йому три попередні клятви. Він клявся їй кожну
неділю.
-Клянись!
-У чому?
Оповідання “Клянусь!”
-Не знаю, але клянись!
-Клянусь!
-Три рази клянись!
-Клянусь три рази!
Очі Галі горіли, як сонце. А йому хотілося сміятись від щастя. Бо це була його Галя. Може вона була й не сама
гарна в селі, але вона була щаслива! І це щастя передавалося йому і…хаті. І навіть сусідам. І було таке
відчуття, що в їхній хаті гудуть бджоли. І були повні соти. І Бог-пасічник качав отой мед щастя і любові.
-Клянусь!
-У чому? – запитала вона.
-Що ми зустрінемось в наступному житті, – сказав він.
-Я тільки про це подумала, – сказала Галя, витираючи хусткою скупу сльозу на вже старечому обличчі.