Літнє повчально-виховне оповідання для дітей «Овочеві хвальки» написала музичний керівник дитячого садка № 48 міста Нікополь Анжеліка Григор’єва.
NikopolART пропонує прочитати його дітям.
Овочеві хвальки!
(Повчально- виховне оповідання )
Літо в розпалі, яка насолода!
Овочі стигнуть вже на городі.
Картопля рівними рядками цвіте красивими квітками…
А серед них найвищий і стрункий –
Красунчик – Соняшник стоїть,
І думає, що головний:
– Шикарний я! Чудовий просто!
І виділяюся красою й ростом!
Ну що то за толк – картопля росте?
Вся сховалася в землі
І просто цвіте!…
Повз біг Їжак і зупинився,
На Соняшник тихенько покосився:
– Картопля – скромна у землі рослина,
Без неї не обійдеться жодна родина,
А смажена картопелька-
Це просто – смакота!
Звичайно без тебе не буде така!!!!
Ти б, Соняшник, так не хваливсь,
А то , як знати….
Можуть тебе і птахи поклювати!..
Їжак шмигнув під кущ
І Буряка торкнувся,
А Бурячок одразу стрепенувся:
– А я не розумію: хто тут кращий?
Не розуміє це тільки ледачий!
За чуб бадилля потягни –
Я тут один – в усій красі!
Обурилася Морква, як заверещить:
– Я – самий соковитий, вітамінний плід!
В мене самий гарний носик
І зелений ,пишний хвостик!
Прикрашаю весь город –
Мене любить весь народ!!!
Гарбуз лежав, мовчав, терпів,
І враз вердикт оголосив:
Я – головний!
Бо з сонцем обіймався!
Росою вмивався,
Під дощиком купався!
Тому лише до мене повага!
І в кожному будинку перевага!
Городник все чув,
Здалля спостерігав,
А потім таку промову сказав:
– Що за гамір , хвальки?
Всі порожні слова!
Ви створили себе?
Чи то Божа рука?
Хто створив всі рослини?
Чи не Бога творіння?
Як прикро , що в вас
Нема розуміння….
Овочі розхвилювалися,
Усі притихли і зізналися:
– Ми кричали “Я” та “Я”
І не розуміли, що ми –
Овочева сім’я!
А як би нас не садили ,і не поливали,
То ми, мабуть, й життя не мали!…
Посміхнувся городник і промовив:
– Ропіт, заздрість, егоїзм –
Це гординя одним словом!
А щоб скромності навчатися –
Треба дуже постаратися!
Будемо всі мирно жити,
Щоби з усіма дружити!
Бога прославляючи
Хвалу віддаваючи!
Бог – Творець – всьому вінець!
І промові тут кінець!
Автор: Анжеліка Григор’єва.
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net