Письменник з Нікополя Олег Ольгин написав розповідь “Українська ніч”. Повідомляє NikopolART.
” … – Щовечора, перш ніж вимкнути комп’ютер, я заходжу на її сторінку і пишу лише кілька слів.
– Доброї ночі…
А вона, незмінно, відповідає мені:
– Спокійної ночі…
Здавалося б, дві незначні фрази. Правильніше сказати, практично однакові, за своїм смисловим значенням. Фрази, які кожен із нас вимовляє, посміхаючись дорогої своєму серцю людині. Напевно, слід за нами, мільйони людей, повторюють ці слова…
У Кракові, перш ніж заснути, подружжя, неспішно каже один одному: – Dobranос.
А може, в Неаполі, юнак, посміхнувшись до своєї коханої, тихо шепоче: – Buona Notte…
І навіть, у далекому Сан-Франциско, мати, поправляючи подушку своєму синові, з ніжністю вимовляє: – Good night… Хоча ні, у Фріско вже ранок. Тут доречніше сказати: – Good morning!
Проте – не вдаватимемося в подробиці… Сьогодні – весь світ живе мирним, щасливим життям. Життям, повним вечірніх надій, на завтрашній щасливий день.
Весь світ… Правильніше сказати, майже весь світ. Тому що в мій світ прийшла війна.
Сьогодні, в Україні, російські окупанти знищують населення – в містах і селах. Сьогодні, в Україні, не буває лагідно – спокійних ночей. Українські ночі, наповнені відлунням повітряної тривоги. Українські ночі, наповнені спалахами ракетних вибухів…
Ось чому, сьогодні, моя знайома, бажає мені спокійної ночі… Так, над її домівкою, не гудуть повітряні сирени. Поруч з нею – мереживом сріблястих зірок, блискоче лагідне море… Але вона, не з чуток знає, що таке геноцид… Вона добре розуміє, що таке денацифікація по російські… Ось тому і бажає вона мені, кожного вечора, спокійної ночі.
А я бажаю їй, доброї ночі! Тому, що поки йде війна, це все, що я можу їй побажати… А ще, я впевнений, що незабаром, настане той день, коли і до нас повернеться добробут лагідної української ночі! Ось тільки для цього, дуже важливо, наближати цей день… Щоб не тільки чекати допомоги з Кракова, Неаполя або Сан-Франциско.
Набагато важніше, в силу своїх здібностей, підтримував наших воїнів.
Тому що, тільки усі ми, разом, здатні здолати скажену російську навалу.
Тому що, тільки ми, здатні наблизити той лагідний український вечір… Коли буде змога почути від дорогої твоєму серцю людини, ці чарівні слова:
– Доброї ночі…”