Про смертельний обстріл Нікополя 4 квітня у віршах

Письменники написали вірші про смертельний обстріл Нікополя 4 квітня.

NikopolART збирає написані письменниками криваву суботу у місті-Герой.

 У суботу 4 квітня армія рф вдарила по ринку у Нікополі. Внаслідок чого 5 людей загинули, ще 28 отримали поранення. 5 квітня у Нікополі оголосили День жалоби.

Про обстріл Нікополя 4 квітня у віршах

***

Для ворога кожен із нас –
Просто ціль.
І не більше.
Ніяких емоцій й емпатії –
Просто робота.
То – гірко і страшно,
Здається,
Прям’ тут
Визнавати.
Твоя ж – власний захист,
І рідних. Життя і турбота.
“Най Бог збереже!” –
Ми так кажем’, та це не працює.
Ми брешемо іншим.
Буває, так само, собі.
Він нищить і б’є.
Він до крові, до смерті лупцює.
Далеких і бли́зьких
І місто… Моє і твоє…
Ніяких емоцій й емпатії – просто робота.
В прицілі, у кадрі
Ти тільки лише його ціль.
“Най Бог збереже!” – повторюсь,
Бо нам вірити варто…
Нам перебороти те зло.
І загоїти біль…
Живими мішенями стали –
Без вибору вибір.
Шум білий і дзвін у вуха́х,
Завмирання у тілі –
Домівки – то котрий вже рік
Укриття і підвали…
В десятку у тирі.
То гра? То життя – у прицілі.
Ніяких емоцій й емпатії.
Вкотре. Їх. Цілі.
Убити – лишень бо робота…
Нам…-
Вижити…
Вкотре!
Автор: Sysoieva
04.04.2026
Нікополя 4 квітня
***
Сльозами вмивається земля,
Знов обірвалися життя.
Скільки людей загинуло — і вмить
Душа від болю знов тремтить…

Автор:  Тетяна Прокоф’єва
***

Так, колись я про мир тут писатиму.

Про майбутнєє наше, без лиха і болю.

Переможні війська з прапорами хрещатими

Ворогів подолають, я знаю, в двобої.

 

А наразі… шахедами ніч розтинається.

У жалобі стрічаємо Вербну неділю.

Із невинно убитими місто прощається…

Кожна звістка — на рани роз’ятрені сіллю…

 

Не бруднитиму слово пустими прокльонами:

Звір несито чекає їх, щоб поживитися.

Змию думи тужливі сльозою солоною.

І душі не дозволю безсило схилитися.

 

Возвеличу я кожного, хто тут тримається.

Уклонюся за мужність я кожній Людині,

Що, свідомо чи ні, але з містом лишається,

Бо єднає незрима із ним пуповина.

 

За незламністю втому вселенську ховаємо.

Аж пече від незмоги позбутися звіра.

Ми щодня на нулі живемо. Виживаємо.

За роки́ у війні не утративши віру.

 

Не мішені, не жертви, ми, гідно, із гонором,

Задля блага громади єднатися маємо.

Не розбити цю єдність підступному ворогу.

Доки разом, ми — СИЛА! І зло подолаємо!

 

Автор: Ольга Мітченко

05.04.2026

***
Допоки буде це тривати?
Навіщо ви прийшли сюди?
Хіба піде “брат” ворогом на брата?
Хіба наробить стільки він біди?
Тож не брати ви нам,
та й зрештою,
Ніколи ними не були.
Ми вам ніколи не пробачимо,
За ваші звірства нелюди.
Як звір, що збожеволів наче,
Не люди ви, не люди ви.
І цей рашиський, буйний сказ,
Немає меж і шаленіє.
Нелюдський, звірячий вираз
Він по іншому не вміє .
Зупиніться вороги !
Чи зробили мало горя?
Ваші руки у крові,
І безмежне сліз вже море.
Зупиніться вороги !
Ми ніколи не пробачимо.
Наші хлопці вояки,
Надають вам ще добряче.

Автор: Інна Вікторова

***

ослухай, Світе! Правду ніде діти!
Знов Україна сльози ллє свої…
За те, ТВОЇ щоб посміхались діти,
Приймають смерть мої….
Прокиньтесь всі! Не спіть, не ігноруйте!!!
Зничтожте терориста! Зупиніть!
Бо завтра він по вас стріляти буде,
Цей пришелепкувато-дурнуватий дід!
Щоб захиститись, дайте більше зброї!
Рятуємо дітей і матерів!
Не відвертайтесь від біди такої!
Зничтожте всі скота, що озвірів!
Повстаньте всі!! Всі разом! Одним махом
Переламайте монстрові хребет!
Зніміть дурну башку Х&уйла -на плаху!
І те, чому «аналоговтамнєт»!
Допоки будуть вороги знущатись
Над українським людом?! Чуєш, СВІТ?!
Доволі спати! Треба прокидатись,
Згадайте всі Шевченків заповіт!
Додайте зброї, ППО, ракети!
Додайте танків, байрактарів, хімарсів!
Здолаєм ворога-і мир усій планеті!
Бо так колись Шевченко заповів…
Мій Нікополь!Болить душа.Ридає. І серце крається від горя.. Слів нема..
Безвинні душі в небо відлітають…
Прокляття-раші. Править бал там САТАНА….
4.04.26
Все як завжди, субота ринок, люди
І сонце світить, день такий ясний
Верба неділя завтра, треба встигнуть всюди
І ось падіння “молнії” стрімкий…
Падіння, вибух, крики, людські втрати
Якби ж ви знали, це останній день
Ви йшли як завжди, завтра ж буде свято…
Невинні люди, п’ятеро смертей

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags