Казку про борщ написала письменниця з Покрова Тетяна Прокоф’єва.
Повідомляє NikopolART.
Казка з елементами нісенітниці
До Дня борщу
Якось Гриць пішов у ліс —
Саме вітер без коліс
Ніс ведмедику машину,
Схожу на пухку хмарину.
Тут назустріч йому лис:
— От біда, мій борщик скис!
— Не журися, друже мій,
Впевнений, він був смачний.
Давай знову готувати,
Звірів щиро пригощати.
Заходилися варити:
Треба овочі помити,
Потім все пона́різати —
Ох, які ж бо аромати!
Лис готує так завзято,
Хоче друзів здивувати.
Раптом вовчик пробігає,
Хвостом весело махає:
— Так-так! Допоможу,
Солі трішки покладу.
Підсолив — і знов побіг,
Справи мав, чекать не міг.
Через хвильку зайченята —
Милі мамині малята,
Пристрибали й собі
Цукру щіпку додали.
Гриць куштує: «Смакота!
Справжнє свято живота!»
Лис в долоні плеска радо —
Страва вийшла у нас вдало!
Всі зібрались на обід:
Прийшов пес і кіт-сусід,
Мишка, білочка, курчата,
Вовчик-брат і зайченята.
Принесли хліба пухкого,
Ароматного, смачного,
Ще й сметанки прихопили —
Настрій гарний всім створили.
Гриць щасливий. Все вдалося!
А чи справді відбулося?!
Це лиш вітер точно знає —
Серед гілля десь блукає.
Може, борщик снився лісу,
Може, лис шукав лиш хмизу.
А Грицько пожартував —
Нісенітницю нам склав.
Автор: Тетяна Прокоф’єва
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net