Вбитій росіянами директорці гімназії № 25 Тамарі Соколовій з Нікополя присвятили вірш. Його написала Ольга Мітченко.
Повідомляє NikopolART.
Ввечері 15 січня росіяни вчергове обстріляли Нікополь. Внаслідок чого загинула 54-річна жінка Тамара Соколова. Вона була директоркою гімназії № 25. Того дня її переобрали на посаду директора. А ввечері ворожий снаряд забрав її життя. Жінка загинула вдома. Декілька годин її тіло відкопували рятувальники.
17 січня нікопольці простилися з Тамарою Соколовою.
Пам’яті Соколової Тамари Володимирівни (14.06.1970 – 15.01.2025)
Зима четверта у війні триває…
Від болю місто перемоги плаче,
Бо крила янголів над нашим краєм
Побиті вщент кривавим залізяччям…
Ховає свої сльози місто мужнє,
Палає люттю зболена душа…
А хижі дрони знов у небі кружать,
Ворожий Град на вбивство вируша…
…У затишнім будинку гарна Пані,
Розумна, чесна, мудра, енергійна.
У неї на майбутнє стільки планів!
Директорка чудова, професійна —
Її зустріне завтра вранці школа,
Якою дихає зо три десятки років.
Потрібна рідній двадцять п’ятій, як ніколи!
І учні люблять фізики уроки.
А скільки щирих слів подяки й шани
Сьогодні їй колеги промовляли!
Вітали на посаді мер і освітяни…
…У темряві сирени заволали…
Чомусь тривожно її серцю стало…
І сильній жінці може бути лячно…
Онуків навіть ще не дочекалась —
Тож буде обережна і обачна!..
А десь рука безжального убивці
РСЗВ до залпу заряджає —
На мирний люд ізнов лихі мисливці
Криваве полювання починають.
І Пані у своїм, ще ці́лім, домі
На аркуші лиш встигла написати:
“Я завжди буду поруч! Тома.”
Уміла, кажуть, все передчувати.
…На небо світлий Янгол сумно лине…
У путь останню проводжають Пані…
Неначе сонце сяє зі світлини…
Труна її у квіти рясно вбрана…
Всіх добрих слів здавалося замало…
Дощили небеса сльозами долі…
Згадався вірш, який Тамара склала,
Сумуючи, що наче пустка, школа:
“Зимовий парк. Ні галасу, ні співу.
Стоять дерева в повній тишині.
Десь між ялин сховалась казка-диво,
Нависли хмари у височині.
Так тихо-тихо, ледь сніжок злітає
Й лягає на доріжки і гілля.
Зимова дума тихо серце крає,
Стоїть замерзла й мовчазна земля.”
…Все буде! Сміх, дитячий галас
У школі залунає, як раніше!
Все буде так, як Пані планувала,
Сум проганяючи з душі в зимовій тиші.
17.01.2025.
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.