Чому треба в Україні говорити українською? Мабуть, Ви неодноразово замислювалися над цим питанням. Письменниця Анна Дейна присвятила великий матеріал цій темі, передає NikopolART.
Чому треба в Україні говорити українською?
Мова нас ідентифікує як тих, хто є частиною своєї країни. У мене протилежна ситуація. Я зараз живу в Кривому Розі, і дуже мало людей навіть серед обслуговуючого персоналу переходить зі мною на українську, або хоча-б на суржик.
У мене відчуття, що люди тут схиблені. Тоді, як моє місто щодня обстрілюють військові армії рф й через це я не можу вернутись додому, вони хочуть далі говорити мовою тих хто в нас ці ракети пускає. Їх навіть прильоти у власне місто не спинили. На жаль великі міста лікувати від зарази ще довго. І друге, що мене тригерить в російській мові. Ті, хто продовжує говорити російською, відповідно вживають російськомовну інформацію, частіше стають жертвами ІПСО і тими, хто спонсорує російських контентмейкерів.
Поясню як це працює. Людина з України слухає російських виконавців на ютуб мьюзік чи спотіфай, так р@сні вимкнули монетизацію, але лише з території росії. Тобто якщо українець це слухає з території України або Європи – гроші росіянам за кожне прослуховування капають. За кожен клік. Те саме стосується ютубу. За кліки, перегляди, вподобайки і коментарі. А там, де їм капають гроші, вони як мінімум платять податки на р@сії. А всі податки карлик зараз пускає на армію і нові ракети, які летять в наші доми.
І третє, у російськомовному контенті, навіть коли його роблять українці – вибачте, совкодрочерства (привіт Люся аристович) і імперських наративів. Оця вся фігня про мишебратья, маленьку культуру, ага. Вони нам своєю мовою все життя розповідали, що ми без них ніщо, потім вбивали тих, хто намагався створювати щось своє нове в Україні або розвивати мову (на прикладі того ж Михайла Старицького, або Леонтовича), і знову говорили свою волину – ви без нас ніхто, ви село. Це росія створила шароварщину, аби нав’язати нам, що наша власна культура гроша ломаного не варта. Якщо почитати не популярні вірші того ж пушкіна – там буде один в один сучасна методичка кремля. От просто з часів імперії нічого не змінилось, окрім бажання знищувати інші народи. Зокрема українців.
У пані Ірини, яка викотила сльозливий допис про те, як її і дітей за російську шеймлять на Львівщині – достатньо дорослі діти, аби нормально їм пояснити, що росія це зло. Відповідно їхня мова це теж зло. Бо нею вони роблять ІПСО. Бажання українців говорити російською це теж одна з перемог росії. До голодомору 1920-х років, Україна була повністю україномовна аж по Кубань.
Бажання пані Ірини після Херсону, і того, що там зараз щогодини відбувається говорити російською – це стокгольмський синдром. Який затягнувся на 80+ років. Бо голодомори й Друга світова нас не навчили головному – посилати куди по далі росію з її язиком.
Позаяк на 11 місяці війни, в будинок моїх дідуся і бабусі був прильотю Після безлічі спроб пояснити трирічці, чому ми не можемо поїхати додому, і чому тато довго не приходить з роботи, після всіх тих трагедій, зокрема після Дніпра 14.01.23 – тема російської мови взагалі має бути закрита.
АВТОР: Анна Дейна
