Патріотична лірика на сайті NikopolART від письменника з Нікопольщини Володимира Барна.
Культурний фронт
За мову вбивають, за мову катують,
За мову народ мій століття ґвалтують.
І кажуть: немає у тому різниці,
Як хліб назовеш ти: куліч/паляниця?
Але коли нас окупує орда,
Міст назви міня на свої «гарада»,
І букву маленьку, що з крапкою зверху,
Не може сприйняти солдат рашарейху.
Свідомим і певним в собі українцям
Зовсім не байдуже, як вулиця зветься;
У нас в Україні героїв доволі,
Які боронили культуру і волю.
Це наші святі, маємо пам’ятати
І їх імена в назвокод вкарбувати.
Інакше як в мові дозволим слабину –
Нам плюнуть «язикі» в лице і у спину.
Бур’ян той обплутав мізкИ і культуру,
Полоти повинні народ ввесь і гуру.
Бо поки країна із військом у ґерці,
Цілять вони нашій мові у серце.
І хоч на культурному фронті облога –
Крах їхній побєді, гряде Перемога!
24.08.24р
Володимир Барна – патріотична лірика
Пустельний глас
Ціле літо немає дощу,
Рвуть повітря гарматні грози.
З України до Бога кричу:
Боже, дощ наш пустив на сльози?!
Ти для нас примінив закон
Про збереження в Світі матерії?
Краще їхній звалив би трон
Для повалення горе-імперії.
Бо забракне у нас крові,
Щоб приносити Тобі жертву,
Поверни болота москві,
Не дозволь нашій Волі вмерти.
Славне військо і ввесь нАрод
Роблять все, що від них залежить,
Бо з’явився сучасний Ірод –
Вбива люд наш і Землю паплюжить.
І країнам, що приклад нам,
Ти пошли їм тверезий розум,
Донеси, що імперія – «хам»
І для Світу цілого загроза.
До порядності тих призови,
Що назвалися «слуги народу»,
Надішли їх копати рови,
Не товчуть хай у ступі воду.
Не дай Боже здолати нас,
Покажи у пітьмі дорогу,
Ти почуй наш пустельний глас,
Надішли нам Святу Перемогу!
11.09.24р.