Ці вірші написані військовим з Нікополя Олексієм Поправкіним. Повідомляє NikopolART.
***
Вже третій рік… Триматись дуже важко
Братів немає… Волосся вже сіде…
Був подарунок… Дірява теперь фляжка
Червоні плями… На кітелі сліди…
Шеврон братика сховаю я напам’ять
Багато номерів… Немає сил… Мовчать…
Ще з ранку пес чогось на мене гавкав…
Мотор щось стукав, як починав я газувать
Я дуже люблю дивитись на світанок,
Птахи щебечуть, наче вже нема війни…
Я з’їм батончик з кавой на сніданок,
Таких як я багато… Та ми завжди одні…
20.05.24. P.A.N.Aleks
***
Крок за кроком наближають перемогу,
Йдуть у бій: батьки, сини, чоловіки…
У дощ чи сніг, та в будь-яку погоду…
За рідний край це роблять, мужики…
Пліч-о-пліч з братом, сестрою, побратимом,
Виконуючи свій та мужній борг…
На підступах ховаючись під димом,
За Волю йдуть, та кожен йде за двох!
Втрачає сили, мужність, йде по-перше
З підтримкою рідних та коханих на душі.
З листом від сина, на серці трохи легше,
Молитись треба серцем від душі…
Нехай насниться замість тих окопів,
Той вірний пес, кохана у дворі…
Гарячий борщ, вареники з укропом,
Ранкова кава, дитина на руці…
20.05.24.
***
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.