Воєнна лірика письменниці з Нікополя Валюші Чародійки на сайті NikopolART.
***
– Привіт!Ти звідки?
– Я – з Дніпра.
– А я – із Броварів..
-Я під завалами була..
-А мій садок згорів..
Той гвинтокрил на нас упав,
Бо зачепивсь за дах…
Я теж сховатись не змогла,
Вогонь мене догнав..
Я пам’ятаю тільки крик…
Не знаю, хто кричав..
Шалений гуркіт.. Меркне світ..
Будинок мій упав…
-Я під завалами лежав..
Кричав, гукав батьків..
А потім Бог мене забрав…
Я в небо відлетів..
-А я матусю обняла..
Кричала:Не вмирай!!
Та Божа Матінка прийшла,
І нас забрала в Рай..
-А ми.. удвох із татусем
Від вибуху згоріли..
Коли закінчилось усе,
Теж в небо відлетіли..
-Нас білий Янгол на крилі
На небеса підняв..
І я не плакав, як летів.
Бо він мене тримав..
-Я теж не плачу, хоч мала..
Десь там, внизу, в імлі,
Моя матуся смерть знайшла..
Лежить в сирій землі. ..
-Я тут читаю книжечки..
Як наш під’їзд упав,
Мої ліпили пиріжки,
А я казки читав…
-А я стояла край вікна..
І поряд брат стояв…
Зненацька щезла десь стіна..
І братик десь пропав…
–А я злякатися не встиг..
І болі не відчув..
Коли страшенний гуркіт стих,
Я вже на небі був…
-А моя матінка-жива!
До неї в сон літав..
Вона так ніжно обняла..
Я теж її обняв..
– А нас шукали кілька днів..
Та так і не знайшли..
Дідусь від горя посивів..
А ми у Рай пішли…
Тепер живем на небесах,
У Божій благодаті…
Війна – це СМЕРТЬ! Війна – це ЖАХ!
І хочеться кричати!
-Та досить лити кров людську,
Вбивать і катувать!
Та зупиніть же цю війну!
Вже сил нема страждать!!!
Не плачу.. Більше сліз нема..
Немає більше слів.
Хай буде проклята війна!
І путін, хижий сатана, у пеклі щоб згорів!
***
За кожну людину
За кожне життя
За кожну дитину,
що осиротіла,
Бажаю всім серцем
Усім москалям,
Щоб їхня мацква
Як той факел, згоріла.
За кожну сльозинку
З дитячих очей.
За кожну матусю
З чолом посивілим
Бажаю до скону
Усім москалям,
І вдень і вночі
В них сирени щоб вили!
Щоб спати лягали
Під гуркіт арти,
Щоб дрони у вікна
До них залітали.
Щоб взимку надвір із розбитих квартир
Як пулі,від дронів тварюки тікали.
За те, що радіють проклятій війні.
За те, що народ мій, СВОлоти, вбивають.
За те, що повірили клятій брехні.
За те, що підтримують путлєрську зграю.
За те, що зламали життя трударів,
Розбили будинки й зрівняли з землею,
За те, що моя Україна-в вогні,
Хай кремль їх згорить,
Разом із мавзолеєм.!!!!!!
***
Вже скоро знов зашелестять гаї..
І трави на полях зазеленіють..
Вкраїна сльози висушить свої,
І сонця промені всю землю відігріють..
І знов напишемо про мир на всій Землі,
Про те, як сонце кожен вечір спать лягає,
Як в небі мирному курличуть журавлі,
Як дітвора сміється і співає…
Як повернулись в кожен дім сини,
Батьки і друзі, -всі, хто воювали-
За те, щоб більше не було війни,
За те, щоб люди більше не страждали..
Про те, що найцінніше-то- життя.
Про те, що найдорожче-сміх дитини..
Про те, що всі багатства-то сміття.
І головне-свобода України!
Хай більш не плачуть діточки малі,
Хай не лякає їх ночами крик сирени..
Хай завжди буде мир-на всій Землі.
І кожен день буде’
благословенний…
***
Не чіпайте Україну!
Вона-наша МАТИ!
Ми свою матусю рідну
Будем захищати.
Щоб лани широкополі
І Дніпровські кручі
Стали вам поперек горла,
Москалі вонючі!
І не каркайте, ворОни,
На мою Вкраїну,
Йдіть, падлюки, всі додому,
В рідну домовину..
Не брешіть, як ті собаки,
На народи братські!
Вийде боком, через сраку
Вам наш край козацький!
Ваші бабки і діди
Стогнуть в домовинах,
Проклинають весь ваш рід-
Брата, батька, сина!
Наш народ-ОДНА родина,
Славна та єдина.
Ми не станем на коліна!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Валюша Чародійка – воєнна лірика
***
Вечір. Сонечко сідає. Скоро прийде ніч.
Котик спатоньки лягає
З дідусем, на піч.
А бабуся біля скрині. Очі-в образок.
Шле молитву в небо синє, –
Кажуть, в небі Бог…
Пошли, Боже, Україні
Тиху й мирну ніч.
Щоби дідо спав не в сінях, а лягав на піч.
Щоби в кожній нашій хаті
Хліба був шматок.
І вареники в сметані. І винця ковток.
Щоб малеча спала в люлі,
Не в погребі щоб…
Бо дід вчора набив гулю
І намуляв горб..
Щоб матусі серед ночі
Спали сном міцним,
Бо вже виплакали очі
Через тих скотин,
Що прийшли в лиху годину,
Як стадо овець.
І плюндрують Україну!
Хай їх вхопить грець!
Бо стріляють, як скаженні, –
І вночі, і вдень.
І гребуть всі наші статки
До своїх кишень!
За дітей прохаю, Боже!
Збережи малих!
За жінок прошу пригожих, –
Молодих й старих!!
За синів, батьків хоробрих,
Що боронять нас.
Дай їм, Божечку, здоров’я
Й сили повсякчас!
Дай терпіння їхнім мамам, сестрам і дочкам.
Щоб діждалися з полону
Тих, хто зараз там..
Хай діждуться, хто чекає
Із війни синів..
Хай ніхто не постраждає, –
Кожен щоб вцілів!
Щоби в синім небі мирнім
Птахів чули спів,
А не рокот клятих дронів
Від рашистських псів.
Щоб лелеки прилітали
Й гнізда вили в стрісі.
Щоби небо мирним стало…
Для пташок у лісі..
Тихо… Свічка догорає..
За віконцем-ніч.
Ледь жевріє, не палає,
Скоро згасне піч…
Діти сплять. Замовкли зорі.
І не шепотять…
Вітер стугонить надворі.
І дерева сплять..
Спи спокійно, Україно!
Спать вкладай дітей.
ППО охороняє мирний сон людей…
Боже! Хай же закінчиться
Ця війна катів!
Й хай ім’я твоє святиться,
На віки віків.
***
-Матусю, ти плачеш? .. .
-Війна чорнокрила
Всю землю, як мороком ночі накрила..
Згорьоване небо, сльозами умите..
-Це – серденько в тебе
війною розбите..
-Дитино, не плач,
Як війна закінчИться,
За нами із казки прилине Жар-птиця.
І в кожній хатині,
У кожнім віконці
І кожній дитині
Всміхнеться най сонце.
І з мирного неба
Най дощик проллється..
-Нічого не треба..
-Не плач, моє серце…
-Матусю, як страшно
буває ночами…
-В душі кровоточать, не гояться рани…
І з неба летять смертоносні снаряди…
І вибухів чути зловіщі рулади…
-Дитино моя..Ти така ще маленька..
Іди, пригорну я тебе до серденька..
Най висохнуть рідні заплакані очі…
Це наша Вкраїна уся кровоточить…
Це-зранені землі, міста наші й села…
Квітуча колись Україна
й весела..
Співуча завжди, голосиста, барвиста..
Як в пані-коралові низки намиста..
Згорьована, з серцем,війною розбитим,
Згуртована все ж вона і непохитна!
Я вірю, дитиночко, ми переможем!
Із ворогом хижим розправитись зможем..
Всіх виженем звірів із рідного краю..
Ти тільки повір! Я тобі обіцяю..
-Додому повернуться знову лелеки,
Що вили гніздечко від нас недалеко?
І нива за обрієм заколоситься? ..
-Все буде. Най тільки проклята війна закінчиться!!!