Філософська лірика письменниці з Нікопольщини Тетяни Синьоокої на сайті NikopolART
КУМИР
Ходить доля людська без перуки,
Обираєм одну із доріг,
І не можна підставити руки,
Як, хто поряд, впадає у гріх.
Рукавом неможливо істерти,
Якщо є на дорозі тій слизь,
Якщо ближній твій дуже упертий,
Можна лише просити: спинись!
Й помолитися можна за нього,
Серце стиснеться в тихій мольбі,
Як відкине він Заповідь Бога,
Сотворивши кумира собі…
28.06. 2026 р
ЗНАЄ БОГ
Про віру говорять розумно і гарно
На фоні щоденних жахів і тривог,
Змагаються в диспутах люди, та марно:
Хто справді із Богом, те знає лиш Бог…
Мудруючи довго і часом надміру,
Свою проявляють ученість і прить –
Ніякі знання не замінять нам віру:
Потрібні вони, щоби Бога відкрить.
По-різному ставитись можна до слова,
Далеко не всі в серці Бога несуть,
Якщо ж не об’єднує й віра Христова,
Не так щось із нами, вкраїнці, мабУть…
07.07.2026 р
ЧЕРВОНА СМУГА
Всі кажуть, що життя смугасте,
Ізіткане із чорно-білих смуг,
Вдається важко і нечасто
Втекти від буднів-недолуг.
Здається, чорній не буває краю,
Хоч не іду по ній – а аж біжу…
І білу смугу виглядаю,
Аби переступить якусь межу.
Та ні, нема куди ступити,
Шляхи «зафарбували» вороги:
Вогонь і кров, пекельні скирти,
Уже червона смуга навкруги…
04.07.2026 р.
ЛЮДИНА НАПІВГРІШНА
Реальність наша неутішна,
Життя наповнене подій,
Людина в світі напівгрішна:
Святе й гріховне є у ній.
Спокуса скорчить їй гримасу,
Вона піддасться суєті,
І на землі у плині часу
Скарби збиратиме не ті.
Знайти би компас, що підкаже
Шлях істини – єдину путь,
Не то гріхи, мов плем’я враже,
Уразивши, святе зметуть.
26.04.2026 р.
КОЛИ ЧИТАЄШ ГАРНИЙ ВІРШ
Від суєти втікай скоріш,
Із себе знявши праці втому,
Коли читаєш гарний вірш,
Душа купається у ньому.
Усі хлібИ і лаваші –
Насичення для тіла,
А вірш – то страва для душі,
Яка не зачерствіла.
І ти цю страву смачно з’їж,
Не упускай таку нагоду,
Коли читаєш гарний вірш,
Отримуй насолоду.
23.06.2026 р.
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net