Незламному Нікополю присвятили ще два вірші. Їх автори – Тетяна Сисоєва і Наталія Волинець.
Повідомляє NikopolART.
***
Прошите уламками наскрізь
Те місто, де я народилась,
Те місто, де всі покоління
Росли, воювали й мирились.
Так дико, коли син питає,
Чи бУло у нас там кіно…?
Дитина вже й не пам’ятає –
Тут мікс Нещодавно й Давно…
3 роки не бачила тата
3 роки, як інший вже дім
А там – наче щОденна страта
І сила шалена із тим …
Мій Нікополь – рідний, єдиний!
Здається, що не повернусь…
Приїду, колись, на годину,
Та, може, на день залишУсь?
Тебе прошивають уламки
Тих дронів, і градів, й арти.
Пробратись він хоче у дАмки,
Та вірю, що вистоїш Ти!
Літають нещадно снаряди
Влучають, втраплять, гуде…
Вдягнем вишиванки й наряди
Коли Перемога прийде!
Автор: Тетяна Сисоєва
26.08.2025
Незламному Нікополю присвятили вірш
***
НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ, місто, що стало з тобою?
НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ – зранений нині війною.
НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ – знову лунає тривога.
НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ, НІКОПОЛЬ – захисту просить у Бога.
Автор: Наталія Волинець
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net