Мешканець Нікопольщини написав вірш про Затоку. Повідомляє NikopolART.
“Наш односелець та волонтер Барна Володимир написав емоційний вірш про нашу Олексіївську затоку(річку Чортомлик)”, написала Оксана Глушко.
Мешканець Нікопольщини написав вірш про Затоку
Затока
Село неначе сирота,
Стоїть на березі затоки.
Місцевість та, а вже й не та,
Пройшло три дні, а наче роки.
Чорніють хмурі береги,
Їх берегами не назвати,
Бо без дніпрової води-
Вони, як без лісів ,Карпати.
Очерета пожовкли враз,
І верби ,, голови” схилили,
Ріка вола пустельний глас-
Що люди з нею натворили!
Не можна тих назвать людьми,
Що з виду схожі на людину,
На задні лапи зіп’ялись,
Але ментально-ще тварини.
В брати нам сватались колись,
Хотіли з нас, мать, більше брати.
На біса нам такі здались-
Химерні підлі супостати!
Та скоро час настане ,, Ч”
І гідру воїни здолають.
Дніпро в Каховку потече,
Сади й поля в нас забуяють.
Збудуєм дамбу краще тої,
Що нам рашисти підірвали,
Поп’є води земля святої
І будем мати все що мали.
Нам треба трохи потерпіть,
Поки з ордою військо б’ється,
Чим більше ми прол’ємо піт,
Тим крові менше в них прол’ється.
Трудімось кожен там де може,
За покликом і згідно звички.
І Бог нам в цьому допоможе,
Будуєм дамби невеличкі.
Заб’ють з землиці ручаї
І потечуть рясні потоки,
Засвищуть в вербах солов’ї
І буде вічно жить Затока!!!
БВМ 11.06.23р.