Історія пресофіцерки поліції Нікопольщини Альони Крамаренко потрапила до книги «Надто далеко, надто близько». Її презентація відбулася у Києві 31 травня.
Альона Крамаренко побувала на презентації книги й поділилася своїми враженнями у соцмережі “Фейсбук”. Інформує NikopolART.
Історія пресофіцерки поліції Нікопольщини потрапила до книги: як пройшла презентація
Альона Крамаренко поділилася зі свойми друзями власними враженнями про презентації книги. Вона написала:
…Захотілося лишити спогад про той вечір, ті кілька годин перебування у царині письменницької майстерності творчих людей. Бо бути серед однодумців – це великий скарб. Ти вже не є білою вороною, серед круків. І це не може не захоплювати на внутрішньому рівні.
Ти стаєш зрозумілим у своїй складності та багатошаровості свого світосприйняття. Не треба пояснень. Ти просто постійно чуєш в своїй голові – пиши. Пиши за тих, хто вже нічого не напише і не прочитає. Пиши про те, що вже було і те чому ніколи не судилося бути. Пиши про теперішнє з минулим, про себе і інших. Про світ зримий та незримий. ПРосто пиши. Вийде в будь якому випадку НЕпросто. Але в тому то і сенс – аби не бути зрозумілим, а бути собою в своєму прояві.
І от якщо подивитися на фото, і це тільки мала їх кількість, то можна підмітити які ми там всі різні. Але в той же час обʼєднані одним єдиним задумом – лишити в памʼяті слід, бо не можливо забути.
Не можливо забути історію про борщ, який врятував життя жіночки в квартиру якої поцілив снаряд від Граду. Не можливо забути історію про маму, яка радила сину накривати ноги ковдрою аби їх не поранило на випадок обстрілу. Не забути моменту, коли рижий кіт позує тобі на фото за секунду до удару з міномета по місцю, де ти стоїш. Не забути історію про бабусю, яку евакуювали з 4-ю стадією раку і вона померла як тільки настала ніч у рідному домі, де мешкала її сестра на Харківщині. Не забути як я пригаю по даху гаража аби зняти згорівши FPV-ку чи перелажу через паркани аби зробити гарніший кадр зруйнованого та понівеченого будинку… І таких історій глибока безмежа…
Що відомо про книгу та де її замовити
Книга «Надто далеко, надто близько» – це Збірка прози авторства студентів письменницької академії «Риба» — найбільшої письменницької навчальної інституції в Україні: ці історії писалися у 2025-2026 роках — у час, коли українська реальність змушує кожного з нас постійно змінювати фокус: вдивлятися в те, що відбувається зовсім поруч, і водночас намагатися побачити ширшу картину, що виходить далеко за межі одного дня чи однієї долі.
Читання цієї збірки теж стане для вас невеликою подорожжю між цими двома точками — між «надто близько» і «надто далеко». І якщо десь посередині, між рядками, ви раптом впізнаєте щось своє — думку, спогад, почуття, — значить, історія виконала свою роботу. Іноді дійсно достатньо лише трохи змінити відстань, щоб побачити світ по-іншому. І щоб зрозуміти: те, що здавалося дуже далеким, насправді давно стоїть поруч. У підготовці творів авторам допомагали видатні українські письменники Дарія Лозовик і Любко Дереш.
Замовити книгу можна за ПОСИЛАННЯМ
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net