Підтримка Нікополя у віршах

Підтримка Нікополя наразі дуже важлива. Чекаючи перемогу, містяни скдалають вірші про рідне рідне місто.

***

Я – Нікополь, боюсь і сподіваюсь
На адекватність, Бога й ЗСУ.
Щоночі градо-ранами вкриваюсь,
І знаю, що до ранку не засну.
Я – Нікополь, не можу, та збираюсь
Сам по частинкам, волю – у кулак.
Зі сховища щоранку повертаюсь
І на роботу – де є миру смак.
Від безпорадності своєї задихаюсь
Набравши ненависті сотні жмень
Я – Нікополь! Борюсь і намагаюсь
Триматись, вірить, жити! Кожен день!

Автор: Natal’a Nogtenko

***

Стільки мріяно-перемріяно,
Розум думами геть засіяно…
Сходи сумнівів буде сполено.
Вірю: станеться, що намолено.
Страхом, болями загартовані,
До суттєвого калібровані.
Тіло щулиться під гарматами,
А душа стає більш завзятою!
Ближніх щиро ми обіймаємо,
Міста рідного дух тримаємо –
Мудрі, зібрані і нескорені.
Вірте: збудеться все намолене!
***
знову час прокидатись, моє місто н.
за прогнозом гроза, уночі буде град.
ціла вічність тривог й опівнічних сирен
умістилась до твоїх валіз і шухляд.на тім березі рух. укриття. дві стіни.
ти скажи, чи ще видно хвости персеїд?
знов 120 припасів системи війни
у серпевому небі лишили свій слід.чуєш? залп. ще раз залп. спалах, фосфор, метал.
підлий ворог обрав підлу програшну гру.
його щит – це заес, твій ковчег – це підвал,
але атому байдуже, чий буде рух.*із новим ясним ранком, моє місто н.
ти, мій край перемоги, сірка і молитв.
край, який став сильнішим на ще один день
і на ще на одну з найлицемірніших битв.в нас є час діставати й складати мечі.
тільки знай: запалає вогнем третій рим.та колись ти прокинешся знов уночі
і промовиш:

“це грім.
це був просто лиш грім”.

Автор: obzhelyanska
***

Баю-баю-баю-бай!

Моє місто, засинай.

Спочивають мирні люди –

Най їх сон спокійним буде!

Колискову заспіваю –

Спи, рідненьке! Баю-баю!

Баю-баю-баю-бай.
Нас всіх, Боже, захищай!
Тих, хто місто ображає,
Нехай дідько забирає!
Мирним небо буде най –
Спи, рідненьке! Баю-бай!

Баю-баю-баю-бай!

Боже, орків покарай.

Тих, хто місто захищає,

Най Господь оберігає!

Ранок всі зустрінуть най!

Миру, місто!!! Баю-бай…

Автор: Ольга Мітченко.

***
Нікополь! Як боляче тобі….
Рвуть із «градів» плоть твою рашисти…
Небо похилилося в журбі..
Кров’ю капає з грудей твоє намисто..
Нікополь-славетний скіфський край,
Що буяє в плавнях верболозів..
Не здавайся! І не відступай!
Ми не зможем вижити в облозі!
На ЗАЕС-тривоги повсякчас,
Там рашисти правлять бал кривавий,
Кожну ніч обстрілюючи нас,
Цілий світ в заручниках тримають..
Не здолають наш козацький край
Тупорилі й жадібні рашисти!
Нікополь! Живи! Цвіти! Буяй!
Буде і над нами небо чисте!
Наших пращурів козацький вільний дух
Нам не дасть упасти на коліна.
ЗСУ-наш захисник і друг,
Тому, переможе Україна!
Ми-на колінах-тільки перед Богом.
Рашистам нас ніколи не здолати!
Від вас, русня, не треба нам нічого,
Тепер ви -вороги нам, а не браття!
Ми проклинаєм вас, скаженні пси.
Вас кожного чекає домовина.
Напившись вранішньої Божої роси,
Над світом сонечком засяє Україна!.
Фото Артема Тульчинського

Tagged: Tags