До вашої уваги громадянська лірика письменниці з Нікополя Олександри Циганок
Повідомляє NikopolART з посиланням на Nikopolnews.
Олександра Циганок (Стрижак, Леонова) народилася у селі Олексіївка у 1947 році Наприкінці 50-х років її батьки переїхали у Нікополі. З 18 років Олександра працювала машиністкою крану на Кранобудівному заводі. З 80-х років обіймала цю ж посаду на трубному заводі. Звідки і пішла на пенсію.
Жінка писала вірші, захоплювалася зірками. Дуже любила зоряне небо і знала всі міфи про сузірʼя. На жаль, у лютому 2026 року вона померла.
***
Хліб
Хліб — всьому голова,
Найвірніші слова.
Він у кожній сім’ї
Головний на столі.
Шоколад та халва —
Частка їхня мала,
Бо тривкіше, що виросло
В рідній землі.
Золотаве колосся
У полі росло,
Від землі в себе силу
Вбирало й несло.
Колір золота —
Сонце яскраве дало,
Від руки хлібороба
Тепла діставало.
Ти в уклін мій приймаєш,
Хлібинко проста,
Рожевіє зоря
На скоринці.
Щоб здорова була
Та ще й швидко росла —
Ним з парним молоком
Годувала матуся в дитинстві.
Україна
Любіть Україну, всім серцем любіть —
Безмежні степи і зелені Карпати,
Дніпро, що на південь до моря біжить,
І маленькі українські мазанки-хати.
Любіть, як лелеки, що кожній весні
Дарують приліт свій з далекого краю.
Бо тут — Батьківщина, тут роси рясні
І духмяні світанки в квітковім розмаї.
Любіть за рубінові грони калини —
Їх смак з гіркотою, як наше життя.
Любов щоб була ця у кожній родині —
Нехай їй не буде в віках забуття.
Дитини
«Мов метелик крильцем зачепив» –
Ворухнулась в череві дитина.
Найдивніше, краще з відчуттів
Викликала крихітка-людина.
Що тебе чекає, немовля?
Мама сподівається – найкраще.
Буде все, багата чим земля,
Тільки щоб жорстокості — ні за що.
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net