Мешканка Нікопольщини Тетяна Лузан присвятила вірш вбитим дітям, які вже ніколи не розпочнуть навчання у школі.
Повідомляє NikopolART.
«Вірш в пам’ять про загиблих дітей, які нового навчального року не розпочнуть навчання», йдеться на сторінці ТЕМП
Мешканка Нікопольщини присвятила вірш вбитим дітям

***
Стривожений погляд зойкнув з-під брів,
Сльоза покотилася болем з-під вій.
Янголом світлим злетіла дитяча душа,
Боже, як рано, воно ще ж дитя!
Німіє від болю і жаху небо й земля,
Яка ж ти, росіє, жорстока й страшна!
Янголом в небо маляті іще ж не пора,
Життя ж розпочала лише дітвора!!!
Вересень дзвоника-друга веде на поріг,
До школи гукає дітей із далеких доріг.
Вересень… А на серці холод лютневий -,
Подих зимовий – не вересневий…
Тетяна Лузан є бібліотекарем Придніпровського ліцею.
Повідомити новину чи надіслати поезію(прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.
