Інна Вікторова – ще одна талановита письменниця з міста Нікополь. Пише про те, що болить: про війну в Україні.
Розповідає NikopolART.
До війни авторка працювала з дітьми у дитячому садочку. Писала дитячі вірші. Зараз вона переживає за рідну Україну, допомагає військовим й пише поезію про воєнне сьогодення.
***
Низький уклін тобі солдате,
Що йдеш ти землю захищати!
Йдеш Україну боронити.
Бо вмієш рідний край любити.
Уклінно дякуєм солдатам,
Що в холод сильний, сильну спрагу.
Ви проявляєте відвагу.
І попри втому, попри рани,
За віру в незалежну Україну.
Героям Слава! Дякуєм уклінно!
Інна Вікторова про укриття
***
Знову сирени підступне виття,
Знов поспішають всі в укриття.
Знову летить смертоносне залізо,
Швидше хапайте тривожну валізу.
Вдень і вночі вибухають снаряди,
Ми в підземеллі сховатися раді.
Боже, за що нам страшне це життя?
Хай та росія піде в небуття!
Хай їх спіткає кара небесна!
Хай їх замучить мука тілесна!
Хай та росія впаде у пітьму!
Щоб зупинити нарешті війну!
***
Злий, старий, рашиський дід.
Завжди в бункері сидить.
Наче щур сховався,
Сам себе злякався.
Як виходить він у світ ,
Коїть лихо дід – стобід.
Навіть зла Бабця Яга.
Менш накоїла гріха.
Хай за всі його гріхи,
Візьмуть за чуприну,
Наші славні козаки.
Пикою в д…….
Натовчуть з усіх боків,
Щоб благав усіх богів.
Й зрозумів цей щур, нарешті,
Не здолати козаків!
Більше поезії письменників Нікопольщини за посиланням.
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net