З початку повномасштабної війни, Олександр Варицев з Нікополя почав писати вірші. За три роки світ побачили декілька його збірок, як для дітей, так і дорослих.
Зараз чоловік проживає у Нікополі. Пише вірші, пісні й займається волонтерство. Олександр Варицев розповів про свої життя під час війни журналістці сайту «Суспільне» Антоніні Чуйко.
Олександр Варицев після повномасштабного вторгнення почав розмовляти не суржиком, а українською мовою. Згодом почав писати вірші, передає NikopolART.
“Я досі не знаю звідки вони у мене беруться, воно саме приходить мені в голову. Я вірш можу написати за 15-20 хвилин, я читаю у мене аж у самого серце рветься. Надихають люди з якими я спілкуюся, військові наші, коли я з ними поспілкуюсь, але це боляче”, — каже чоловік.
Олександр Варицев з Нікополя про написання віршів та волонтерство: відео
Письменник вже проводив зустрічі з родинами загиблих Героїв, дарував свої книжки.
“До мене підійшли дві жінки, а я дарую свої книги сім’ям, дітям військових, загиблих. І вони мені пропонувати гроші не за книги, а за те що я займаюсь волонтерською діяльністю, я сказав що у мене руки відсохнуть, якщо я візьму у них гроші, вони втратили найбільше, що було у них у житті”, — згадує волонтер.
Чоловік каже, нині потрібна постійно допомога військовим.
“Я хочу майбутнього щасливого нашим дітям, але потрібно, щоб люди один одного поважали, зараз такий час, що люди починають сваритися один з одним, а навпаки повинні підтримувати. От як ми об’єднали декілька волонтерських рухів, ми дзвонимо кому що потрібно. Ми міняємося, допомагаємо і люди між собою повинні ось так спілкуватися, підтримувати. Не лише між собою, а й військових. Бо без підтримки військовим ми не виграємо”, — розповідає він.
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.