Бібліотека № 3 з Нікополя отримала зворушливий лист. У ньому захисник України передав вірші, які написав на фронті. Повідомляє NikopolART
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у бібліотеках Нікополя діють волонтерські осередки, які допомагають, як військовим так і цивільним. Для захисників незламні бібліотекарі шиють спідню білизну, в’яжуть, плетуть маскувальні сітки… Про свою допомогу військовим, вони розповідають у соціальній мережі “Фейсбук” під хештегом #кожен_робить_те_що_в_його_силах
Нещодавно бібліотека бібліотека № 3 отримала лист з віршами від 95 ОДШБр,
“Ці вірші прислали нам з 95 ОДШБр, яким ми відправляли маскувальні сітки та інші дуже необхідні на фронті речі. Божого захисту їм ! ”, написала Інна Громницька
Бібліотека № 3 з Нікополя отримала зворушливий лист
***
Дякуємо, Боже, що ти з нами!
Благаю, дай міцніші крила
Та сил братам, що зі мною поруч
Дай вітра нам до наступу в вітрила …
***
За рік війни не бачив я родину
Дали відпустку! Що я їм скажу?
Що дуже люблю, що за ними скучив,
А може просто…, мовчки обійму…
Візьму на руки жінку та дитину,
Схоплю в обійми, душею закричу!
Вони почують серцем ту хвилину,
Як було зле , – молитви їхні чув…
Не треба слів, коли чекаєш щастя,
Дивися в очі, серцем відчувай…
Минуть колись оті усі нещастя …
Ти сподівайся, тримайся та кохай!
***
Спить солдат у бліндажі…
Заплющив очі, чують вуха
Думки крутять віражі –
Один з тих,що сильні духом
Вмостився боком, бронь не знявши,
Сирий пісок та гілок ряд,
Під голову поклав приклад …
Хіба то сон, доба-година…
Молитва гріє у ночує,
Надія вся на побратима,
І ти молися – не мовчи…
***
Привіт, мій тато! Дуже я скучаю…
Погано сплю, та й на душі болить …
Завжди, молитимусь, за тебе, обіцяю.
Вночі і вранці, молюся кожну мить…
Я завжди мамі всюди помагаю:
У кухні, спальні, також у дворі,
Уроки вчу, молюся та й лягаю,
Та мрію … Хочу бути воїном, як ти!…
За ради нас, тримайся, я прошу…
За тебе маму, міцно обіймаю…
Люблю тебе! Та Господа молю…
Автор: Пан Aleks, Nikopol, 95 ОДШБр
03.05.23
Фото ілюстративні