“Травневий полудень” – це короткі нотатки написані письменником Олегом Ольгиним. Повідомляє NikopolART
– Я тут, переглядав інтернет, – неквапливо промовив мій співрозмовник. – Ось мені на згадку і прийшла ця фраза: “- Я бачу тільки на один хід вперед, але це завжди вірний хід…”
– Ці слова приписують кубинському шахісту, Хосе Раулю Капабланка. – відповів я. – Найімовірніше, так воно і є. А скільки ходів, прораховуємо ми, у своєму повсякденному житті?
– Сьогодні, всі ми чекаємо на закінчення цієї війни. Тому усі наші кроки – до перемоги… Ось тільки, повної перемоги, до липня місяця, як мені здається не станеться… Тому, крокуючі по життю, слід навчитися не залежати від порожніх очікувань. Хоча, люди полюбляють впадати у крайнощі.
З одного боку – добровільно сприймаючі себе, як жертву. Тоді ними керує невпевненість у собі, побоювання втратити звичайний хід свого життя. А з іншого боку – завуальоване бажання маніпулювати оточуючими, підпорядковуючи їх своїм інтересам.
А на мою думку, на іншу людину можна дивитися зверху вниз… тільки тоді, коли ти допомагаєш їй підвестися. Ось тільки… Той, кому бажано побачити в тобі щось погане, побачить, навіть якщо в тебе над головою, світитиметься німб.
Є така приказка: – Все, що ти бачиш в мені, це не моє, це відображення твоїх почуттів та думок… Тож нікому нічого не доводь. Нехай думають, що кому бажано… Втім, ми завжди дивимось на іншу людину, як у дзеркало, і бачимо власні недоліки, які ретельно приховуємо від самих себе. Також, не слід забувати що… Твій оптимізм, почуття гумору, тверезий погляд на життя, теж привід для чиїхось заздрощів, а не тільки нова автівка чи депутатський значок…
– А як же прислів’я про сто друзів?
– Сто друзів, це фантастика… Краще стань тією людиною, яку не зламати клацанням по носі чи косим поглядом. І завжди допомагай тому, хто потребує твоєї допомоги… Ось тоді, ти й зрозумієш, хто твій друг, а хто так, попутник.
Сьогодні, під постійними обстрілами, ми всі, потребуємо підтримки. Не в оптимістичних прогнозах і обіцянках, зовсім ні… Сьогодні, для нас найважливіше, пам’ятати – поруч є той, хто здатний простягнути тобі руку допомоги. Саме тут, у моєму рідному Нікополі.
А усі ці, гарні гасла та повчання, як тобі кращє жити. Всі ці інтернет – стогнання, накшталт, “Ви там тримайтеся…” Кращє залишимо для тих інтернет-блогерів, хто вже давно залишив наше місто…
А ну-но, – посміхнувся мій співрозмовник, – нагадай мені ще раз, як там Капабланка казав: – “Я бачу на один хід вперед…” Сподіваюсь, варто йому повірити, як ні як, справжній гравець! Чемпіон світу з шахів…
АВТОР: Олег Ольгин