Повідомляє NikopolART.
***
Так, я вірую. Вірую. Вірую!
Свої думи надією міряю.
Часом, тая надія, що де́щиця —
Але доста, душі щоби спертися.
Сльози, випадком, нині не втримую,
Але вірую! Вірую. Вірую
У найкращеє, світле і праведне.
І надію одвічну не зраджую.
Добрим словом і лептою щирою
Я щодня у майбутнєє вірую.
Серце тужно, буває, стискається —
Але навіть тоді сподівається!
Бо я вірую. З тими я вірую,
Хто від темряви всесвіт утримує,
З ким душа повсякчас обіймається,
Хто, як я, попри все, сподівається.
12.12.2024.
Нікополю присвятили вірш
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.