***
Мені наснилась наша Перемога.
Скрізь сон я навіть не повірила.
Та, правда, кажуть: «Наша Перемога».
Ми ж марили, молили, мріяли.
Навзрид же вили, плакали, кричали.
Синів-героїв зовсім молодих
В світи небесні вічні проводжали,
Благали палко Бога ми за них.
Молили жах і горе припинити.
Благали люди мирні: «Боже, збережи!»
Прохали бомби й гради зупинити.
Шепочемо щоночі: «Боже поможи!»
Слова до Бога довго долітають,
Як світло від зірок, – за сотні літ.
А хлопці нас сьогодні захищають
І мужністю дивують увесь світ.
Хай сон той буде в руку – люди кажуть,
Додасть всім віри й сили духу у бою.
Хай кляті вороги у землю ляжуть,
І Перемога наша буде наяву!
19.08.22
***
Віримо у збройні сили України.
Віримо, коли здається, – не можливо.
Віримо, як мати вірить в свого сина.
Слізно молиться й благає за дитину.
Віримо, що ЗСУ стоїть горою.
Край рятують наш в бою нерівному.
Вірить наречена своєму герою,
Мужньому, коханому та рідному.
І серденько завмирає від чекання,
І на віях сльози враз туманять очі
Від жалю, жаху і хвилювання
Та зливаються у злість в безсонні ночі.
Вона вірить в перемогу до нестями.
Побратими там один як всі – герої,
В них тече козацька сила і звитяга.
Ворог відповість за звірства, які коїть.
Віримо, коли весна пройде і літо,
І останній Спас коли закриє двері,
Хоч палають у вогні пшениця й жито.
Вірьмо, хлопці покарають мародерів.
Віримо у силу нашого народу,
Молимо ми палко стійкості країні
Наближаємо жаданну перемогу,
Мир і радість, щастя славній Україні!
25.08.22р.