До вашої уваги куцики, які написала письменниця родом з Нікополя Лілія Силіна.
Повідомляє NikopolART.
КУЦИКИ
***
Мій досвід дає повсякденно підстави
вбачати у цьому закон непорушний:
людина шукає споріднену душу
в обличчі чомусь, а не в діях і справах.
03.11.2025
***
Колись настане той момент,
і прийде думка свіжа:
таблетки – не медикамент,
а їжа.
04.11.2025
***
Не те щоб жити жартома –
я бути легковажною боюсь:
якщо, бува, проблем нема,
то треба вигадати хоч якусь!
21.11.2025
***
Дивлюся на вік я углиб і ушир –
як на ексклюзивну удачу:
сильнішають зморшки – та слабшає зір,
тож зморшок я просто не бачу!
08.12.2025
***
Буває, мудрий сон насниться,
як-от:
Життя – театр,
але без репетицій.
14.12.2025
***
Сидиш, відпочиваєш на природі
і насолоджуєшся чимось.
І раптом бачиш завдяки нагоді,
як колесо фортуни
повз тебе покотилось…
22.12.2025
***
З віком дошкуля турбота –
як затримати відхід…
Якщо час – жива істота,
то, напевне, людоїд.
20.01.2026
***
Як часто чуєм: «Я б зробив це краще!»
І ллється гострий негатив
та критика прискіплива. Одначе:
– Ти міг зробити. Але не зробив.
22.01.2026
***
У лісі осінньому – сяйво яскраве:
тут кадмій і сурик, сієна і вохра…
А в мене бажання одне нездоланне:
щоб сталося чудо –
і в лісі щось здохло.
І я навіть знаю, що саме.
28.02.2026
***
Дивлюсь я на небо – родиме, безкрає:
Он хмари… Птахи заклопотані он..
Дивлюсь я на небо і думку гадаю:
Чи є в цьому небі ракета чи дрон…
10.03.2026
***
Без сумніву, мав рацію Ейнштейн:
в дорозі час повільніше спливає.
Щоб молодим лишатись, слід лишень
багато їздити. Хоча б трамваєм.
11.03.2026
Автор: Лілія Силіна
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net