Вірш «Дні мої» написала головний редактор Nikopolnews і одна з засновниць сайту NikopolART – Катерина Андрус.
Я б хотіла би вішати кожен свій день на гачок…
Наче сукню скидати його вечорами – неспішно, повільно.
Роздивлятись ретельно. Казати: “Добраніч, до зустрічі. Дякую, день”.
Я би шафу хотіла мати – спеціальну для днів моїх.
Відкривати її регулярно та розглядати сукні,
Милуватися ними, торкатися пальцями швів і латок,
Надихатися кроєм і мріяти про нові.
Сукні. Дні.
Я б хотіла би не забувати своє життя.
Зберігати прожите у спеціальній шафі.
Зазирати у неї, щоб впевнитись – ось же тут воно. Є. Було.
Дні мої – Катерина Андрус
Щоб не йшли мої дні в небуття – як ото вода у пісок.
Щоби так не зникали вони, ніби потяг з перону – тільки і бачиш хвіст.
А потім – нічого.
Щоби так не було, ніби їх не було ніколи. Забулися вщент.
Я б хотіла затримати їх. Мої дні. Милуватись. Торкатись….
…І померти колись.
Під завалами суконь своїх.
Не витримуючи вже їх приємно-важкої ваги.
PS. Таке от зараз в голові… В новинах з ранку до ночі – життя летить… Не те, що дні не встигаєш помічати – тижні!