До річниці з дня народження Тараса Шевченка, Нікопольський краєнавчий музей підготував історичну довідку. Повідомляє NikopolART.
Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. Як весна оновлює природу, так і поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.
9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкащина) народився Тарас Григорович Шевченко. Родина була не з бідних : батько знав грамоту, чумакував, стельмахував. Усі день і ніч працювали, щоб і ненависну панщину відробити, і себе прогодувати. Тарас був четвертою дитиною в сім’ї. Він зростав допитливим і мрійливим хлопцем. Хлопчику було лише 9 років, коли померла його мати. Через два роки не стало й батька. Життя Тараса, його братів і сестер стало нестерпним. Шевченко потрапив до сільської школи, де вчителем був дяк.
9 березня – День народження Тараса Шевченка
Пізніше Тарас потрапив у прислуги до пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга, де навчався живопису. Впливові друзі Траса викупили його у пана. Починається його активне творче життя, він продовжує навчання, займається літературною творчістю, мандрує.
У квітні 1845 р. Шевченко приїздить на Україну, щоб постійно тут жити і працювати. За дорученням Київської Археологічної комісії зарисовує історичні пам’ятки. У цей же період Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське товариство». За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче.
Мандруючи Тарасовими шляхами, згадаємо холодні каземати Петропавлівської фортеці, де утримували Шевченка до остаточного винесення вироку. За вікном – хоча примарна, але воля. На душі – пекучий біль і світлий сум, а в серці – віра у власну непохитність. Десять довгих років життя поета забрала солдатчина, обшуки, знущання. А найголовніше – заборона писати й малювати – те, заради чого жив поет.
Значення Т.Шевченка для українського народу важко переоцінити. Постать його в очах культурного світу зростає з року в рік. Як скарб дорогоцінний ,як святиня лишаються для нас його твори. Вони піднімають національний дух українського народу.
Під впливом ідей Т.Г.Шевченка велась і досі ведеться боротьба за незалежність України, адже вірші Шевченка пробуджували в душах людей пам’ять про ту велику козацьку Україну, яка ходила брати Константинополь та Москву.
Його творчість це його душа, його всесвіт ,в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий.
З днем народження Тараса Григоровича Шевченка!
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.