Має власний ютуб-канал, в’яже речі для діток-поспішайок та захисників: історія майстрині з Нікополя Надії Моргун (фото, відео)

В’язати майстриня з Нікополя Надія Моргун навчилася ще у дитячому садочку. Під час війни вона розвиває власний україномовний ютуб-канал «Гачком і спицями», в’яже іграшки, речі для діток-поспішайок та захисників України.

NikopolART розповідає про хобі нікопольчанки.

В’язати героїня нашого матеріалу почала ще з дитячого садочку вдома в’язали. Адже цим видом рукоділля у неї вдома займалися всі. Навіть батько!

«Мені також було цікаво. Я чіплялася до мами і сестри, аби вони також мене навчали в’язати», згадує Надія.

Одного дня, сестра майстрині набрала перший ряд й показала, як пров’язувати лицьові петлі. Потім сестра сказала Надії, що на тому її навчання завершилось. Оскільки вона вже навчилася в’язати.

 

«Я в’язала лицьовими петлями і розпускала коли закінчувалася нитка. Згодом почала повторювати за мамою “вивортні” петлі і навчилася нарешті закривати виріб».

Коли Надія навчилася читати то, до її рук попала стара книжка про і  повна енциклопедія жіночого рукоділля. З тих самих пір для Надії Моргун в’язання стало захопленням, натхненням і заспокійливим.  Жінка в’язала всюди: в чергах, в дорозі, на уроках в школі і лекціях в інституті під партою,  на прогулянці з дітьми.

В’язання під час великої війни

Продовжує в’язати жінка і зараз, під час великої війни. Ми поспілкувалися  з Надією, і попросили розповісти її про своє хобі.

-Надія, розкажіть, що ви в’яжете під час війни ? 

-Для захисників в’яжу шкарпетки, стрілецькі рукавиці. Під конкретні запити в’язала жилети. Також в’яжу комплекти для діток-поспішайок , які народилися передчасно.  Для себе все, що хочу – светри, жилети, іграшки, шкарпетки, різні дрібнички

 

-Чи віддавали свої вироби на благодійні аукціони для ЗСУ? 

-Ні. Принаймні поки що.

-Ви зараз в’яжете на замовлення? 

-Якщо замовлення є, то я не відмовляюся. Як їх можна  замовити? Написати в особисті повідомлення у соціальних мережах.

«Гачком і спицями»: український рукодільний ютуб майстрині з Нікополя

Надія, розкажіть будь-ласка про свій ютуб-канал  «Гачком і спицями»

-Ідея створити, а в точніше розвивати свій ютуб-канал і наповнювати його рукодільним контентом народилася у мене, коли я відкрила для себе нашу українську рукодільну спільноту. Раніше, у минулій реальності,  саме такого контенту на ютубі було мало. Більшість наших блогерів знімало ворожою, але з початком повномасштабного вторгнення дівчата організувалися і почали наповнювати україномовним контентом ютуб. Оленочка Буганова організувала спільний проект “В’яжемо українською”, в якому об’єднала дівчат – блогерів і не лише.

І саме вона є хрещеною мамою і мого каналу і багатьох інших нових каналів. Вона весь час закликає не боятися і виходити в кадр на будь-яких платформах – ютуб, фейсбук, інстаграм, тікток. Є Телеграм чат “В’яжемо українською”. І в цьому чаті можна знайти багато спілкування і цікавих ідей, так що, якщо ви ще не з нами – доєднуйтесь.

Необов’язково мати свій канал, або активно вести соцмережі, але обов’язково спілкуватися українською і бути доброзичливим. Ну а я на своєму каналі випускаю щотижневі влоги про своє рукодільне життя, експрес описи на мої в’язані вироби, деякі майстер-класи візерунків і інші проєкти. Буду рада новим друзям і підписникам. Ну а телеграм канал – то додаткова опція до ютубу, бо  найпростіше додати деякі фото своїх записів саме туди, а також посилання на магазини, де беру пряжу чи інші речі. Ютуб часто сприймає ці посилання як рекламу і видаляє, в телеграмі я сама собі модератор.

Вишивка як порятунок

– Надія, вашим ще одними хобі є вишивка. Розкажіть про нього…

Якщо в’язала я з раннього дитинства, то вишивати почала вже в дорослому віці. Був у моєму житті момент, коли треба було повністю, з головою зануритися у якесь хобі, яке вимагає максимальної уваги.

Щоб не думати багато про існуючу реальність і не з’їхати дахом. Невиліковно хворіла моя старша донька і вишивка допомогла мені пережити все це і не втратити себе. Потім була довга пауза і тепер, завдяки Центру освіти дорослих вишивка вийшла на новий етап. Але в’язання так і залишилися в пріоритеті.    

На останок нашого спілкування, Надія Моргун побажала  всім в новому році не боятися змін, не боятися бути самим собою, не боятися виходити із зони комфорту і робити перший крок. 

А ще  поділилася однією своєю мрією. Вона хоче об’єднати усіх нікопольських рукодільниць і зустрічатися з ними десь за чашкою кави.

Сторінки в’язальниці Надії Моргун можна знайти в Ютубі, ІнстаграміТелеграмі та Фейсбуці.

 

 фото Надії Моргун

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags