Творча діяльність художника Віталія Валсамакі відома багатьом нікопольцям. Він є засновником художньої та літературної студій. NikopolART розповідає про митця.
Віталій Валсамакі – народився 27 вересня 1948 року у багатодітній сім’ї, в селищі Кам’янка Дальньогорського району Приморського краю. У 1974 році закінчив Іркутське училище мистецтв.
У 1972 році одружився, пізніше народилися сини – Олексій та Дмитро. У 1976 році вступив на заочне відділення Московського поліграфічного інституту і в 1982 році з відзнакою закінчив його за спеціальністю «художник-графік».
У 1976 році призначений директором Міської дитячої художньої школи в місті Улан-Уде (Бурятія). Цю посаду обіймав до 1983 року.
З 1974 року брав активну участь в обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. У період з 1984 до 1991 року п’ятнадцять разів ставав лауреатом різних республіканських і міжнародних конкурсів плакатів.
У 1983 році переїхав до міста Нікополь. А вже у 1987 році увійшов до Національної Спілки художників України. З 2001 року до самої смерті був членом Правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки художників України.
З 1999 року викладав в студії дитячої творчості при художньо-виробничій майстерні «Палітра».
Багато його випускників є професіоналами, членами Спілки художників України, Спілки архітекторів, Спілки дизайнерів.
Як публіцист, друкувався у місцевій пресі. Його статті були присвячені проблемам естетичного виховання дітей.
Віталій Валсамаки відомий в Нікополі своєю літературною, педагогічною і громадською діяльністю. Його літературна студія «Дзвіниця» виховала багато талановитих поетів і письменників.
У 2008 році вийшла в світ його перша збірка поезій «Взгляд». Свої твори Віталій Дмитрович писав російською мовою. На початку 2013 року вийшла збірка прози «Девять сил».
17 серпня 2016 року відомого художника і літератора не стало.
– Смерть Віталія Дмитровича – це величезна втрата для студії «Палітра» – зізнається Ксенія Горобець. – Адже він був для нас не просто вчителем, а й другом, наставником. Валсамакі вмів порозумітися з будь-якою дитиною і міг викликати посмішку навіть у самого примхливого учня. Як батько, він приділяв увагу всім членам сім’ї. Вбачаючи у вихованців талант, він вказував нам шлях і підштовхував до нього. З дитинства він спрямовував мене. Він виростив з нас художників, і ми вічно його любитимемо і пам’ятатимемо.
Заснована Віталієм Валсамакі художня студія “Палітра” працює і сьогодні. Нових юних художників, в її стінах виховує син митця Олексій.
Про поетичні акварелі художника Віталія Валсамакі
Окрім того, Олексій Валсамакі займається популяризацією творчості свого батька.
У 2018 році разом з БІЦ “Слово” він організував виставку та поетичний вечір пам’яті свого батька.
Перед початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну Олексій Валсамакі організував персональну виставку картин Віталія Дмитровича у стінах Нікопольського краєзнавчого музею. На її відкриття завітав художник Костянтин Поддубко, заступник директора краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Мирослав Жуковський та учні художньої студії “Палітра”.
“На виставці представлені роботи здебільшого написані батьком на початку 2000-х років. Є картини 80-х років минулого сторіччя. Мій тато виріс на березі океану. Багато подорожував. Усі його поїздки відображалися на полотнах. Пробував себе у різних техніках. Тато мав освіту художника книги. Співпрацював із видавництвами. Було видано близько 50 книжок. Згодом він вносив редагування, як у свою надруковану поезію, так і написані полотна. Міг взяти картину, щоб у ній щось підправити, і її повністю переписував. Тому від раннього періоду творчості нічого не залишилося. Тато любив дарувати свої картини знайомим. Його роботи зберігаються у приватних колекціях України, Ізраїлю, Франції, Німеччини… Можливо, там є картини та її раннього періоду творчості”, – розповів під час відкриття виставки про батька Олексій Валсамакі.