28 лютого минає дев’ять днів, як з життя пішов Заслужений діяч культури Іван Іванович Дралін. Його не стало 19 лютого 2023 року
Для нікопольців це ім’я було знайоме на протязі багатьох десятиліть та нерозривно пов’язано з культурним життям міста. Розповідає NikopolART.
Народився Іван Дралін 1 серпня 1939 року в селі Салтичія Черніговського району Запорізької області в багатодітній родині. Ще в дитинстві Іван любив та вмів співати, читав вірші. Школу закінчив з відзнакою та вступив до Дніпропетровського театрального училища. Яке теж закінчив з відзнакою.
Після закінчення училища трохи працював актором та режисером, а у 1961 році доля закинула Івана в Нікополь у Клуб залізничників ім. Ілліча, де він був художнім керівником.
А у 1967 році Івана Драліна запросили на посаду завідувача масового відділу в ДК Південно-трубного заводу. Працюючи в ДК НПТЗ, він отримав вищу освіту, закінчивши Ленінградську вищу профспілкову школу культури.
Більше ніж сорок років ДК НПТЗ був центром культурного життя Нікополя. Івана Івановича знало все місто. Йому вдалося згуртувати навколо себе танцюристів, співаків, драматичних акторів, створити життєдіяльні дитячі гуртки. Які грандіозні свята проводились в Нікополі під художнім керівництвом Івана Драліна та скільки нових яскравих ідей було втілено в його авторських сценаріях!
Іван Дралін: Душа моя болить
Він був незмінним ведучим міських свят, концертів, шоу. За зичний, виразний та приємний голос Івана Івановича називали нікопольським Левітаном.
«Такий собі маленький Левітан нікопольського масштабу», – шуткував над собою Дралін.
Примітним в біографії Драліна став епізод з його участю у Всесоюзному конкурсі «Золоте перо» на кращий нарис, який проводила газета «Комсомольська правда». Іван Дралін відправив на конкурс нарис про українську природу, її неповторні широкі степи, і став його переможцем. Від редакції «Комсомолки» він отримав особисту авторучку з золотим пером та гравіровкою.
За роки роботи в ДК НПТЗ Іван Іванович став заступником директора заклада, а потім його директором, надихаючи колектив на нові творчі проекти. Тридцять вісім років пропрацював Іван Дралін на культурній ниві Нікопольщини, і в 1999 році вийшов на заслужений відпочинок.
На пенсії Іван Іванович продовжував писати вірші, вчитуватись у філософські труди, вивчати роботи психологів, слухати думки політиків.
А на 84 році життя, його не стало…
Друзі та небайдужі нікопольці висловлюють співчуття рідним та близьким Івана Івановича Драліна і пам’ятають його неоціненний вклад в розвиток культури в Нікополі.
Я – ВЕЧЕН
И будут цвести все также яблони,
Все также пурга будет выть, –
Моя же душа в бескрайностях
В других галактиках будет плыть…
И будут сменяться религии, боги,
Планеты, Вселенные исчезать,
Но не ведая, ни пути, ни дороги,
Душа моя будет летать…
Іван Дралін