27 жовтня – День української писемності та мови

by Марина Щученко in Арт-газета

Щороку 27 жовтня відзначається  День української писемності та мови. Головною подією дня є написання радіодиктанту.

Повідомляє NikopolART. 

День української писемності та мови відзначається щорічно починаючи з 1997 року. Раніше його святкували 9 листопада. Через реформу церковного календаря ПЦУ 2023 року подію було перенесено на27 жовтня. 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.

Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.

День української писемності та мови у віршах

Розмовляйте із друзями МОВОЮ!
І не варто помилок стидатися:
Ми ж ніколи не станемо кращими,
Повсякчас боячись помилятися.

Розмовляйте з коханими МОВОЮ —
Най вона зазвучить одкровеннями,
Почуттями бринить веселковими,
І грайливо-смішними іменнями.

Мрійте, думайте, ДУМАЙТЕ МОВОЮ!
І до Господа нею звертайтеся!
Слово дане нам Богом основою.
Хіба можна ЙОГО відцуратися?!

І дитину виховуйте МОВОЮ,
Щоб нарід не утратив майбутнього.
Мова та, що звучить колисковими,
Буде жити, зберігшись у сутньому…

Дивно, звісно, що хтось сумнівається:
Говорити чи ні йому МОВОЮ.
Ви почніть — і навік закохаєтесь
У співучу свою калиновую!!!

Автор: Ольга Мітченко
11.11.2023

***

Рідна мова колискова,-
Перша пісенька матусі,
Строга татова розмова,
Хитра баванка бабусі.
Рідна мова веселкова,-
З дідусем світ відкривала,
Чуйна казочка бузкова
Душу взахваті кружляла.
Рідна мова солов’їна,-
Рано вранці до схід сонця
Щось сусіди гомоніли.
І черешні на долонці.
Рідна мова калинова,-
Пісня ллється під гармошку,
Юність наша пречудова,
Перші мрії біля грушки.
Все дивує, звеселяє,
Вже й дитинство пролітає,
Школа рідна проводжає,
Рідна мова світ єднає.
Роки летять за роками.
Світ широкий перед нами,
Рідна мова світом тужить.
Будем славить її, друже!
21.02.24р

***

Солодкі, як мед травневий,
Ніжні, як шовк невагомий,
Співочі, як дзвін кришталевий,
Слова української мови.
Темні, холодні, безжальні,
Гострі, пусті, огидні,
Вбивчі, байдужі, прощальні,
Але всі до єдиного – рідні.
Комусь подарують спокій,
Когось розірвуть на шмаття.
Лагідні і жорстокі,
Дикі й ручні, як багаття.
Скарб, що належить кожному,
Вічнозелений паросток,
Ця сила на все спроможна,
І вона ж потребує захисту.
Пиши книжку, підтримай бесіду,
Віршем, піснею колисковою,
Лиш звертайся до цього Всесвіту
Українською, рідною мовою.
***
Як ніжна пісня солов’їна,
Як тихий шепіт вітерцю,
Так моя мова рідна лине,
Її безмежно я люблю.
Плекаймо кожне своє слово,
Вкладаймо душу у рядки,
Нехай лунає наша мова
У всьому світі й навкруги.
***
Мовно дискриміновані,
Покличте рятівників знову?
Трішки дискредитовані –
Пишете нову промову?
Вам гаваріть хочеться,
А нам хочеться жити
В країні своїй – мрія ця..
Не там, де панва – московити.
Мовно й культурно ображені!
Читайте, та і говоріть,
Як хочеться – вдома, будь ласочка!
Та в простір наш те не несіть!
Ви хочте нам всім нав’язати
Чи Пушкіна? Може, ж бо, – Блока?
Не дякуєм! Варто ж бо знати –
Ті твори чи підуть у блоки?
Нам ок із своєю культурою,
А вже іноземну – за вибором!
Залиште ж бо нас із свободою
Не мати зачІпок із мордором…
Та, маєм вже – спільна історія,
Кривава і… ще раз… – з насиллям…
З надривами та алегорія –
Ми маєм зробити зусилля.
Ми хочем плекати у серці те,
Що вже розлилося і квітне,
До інших – з повагою, та… Проте –
Наврядче до вбивць московитних…
Скалічили стільки життів вони…
Агресора мова? Увага!
Чи просто на вулиці? Біля труни?
Ви майте хоч краплю поваги –
До тих, хто за землю святую цю,
За символи рідні і мову –
Поклав на ваги душу вічну свою,
Стікши кров’ю останнього бОю…
Чи має та мова значення?
Авжеж! Та ж, напевно, має,
Якщо за таке світобачення
Й за неї нас ворог вбиває???…
27.10.2025

 

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags

Related Posts