4 лютого 1936 року народився видатний археолог Борис Мозолевський. Розповідає NikopolART.
Я скіфський цар, лежу в дніпровських Геррах,
І стугонять століття по мені…
Колись я був тут юним, ходив на бій,
Поїв коня з ріки…
І хай сівач з блакитними очима
Ще тричі вищих обширів сягне,-
Це наша з вами спільна Батьківщина,
Бо як ви з неї вирвете мене?
Бо хто вам майбуття з минулим зв’яже?…
До не давна ми всі знали і відчували тільки те, що називається одним словом – мир. Це було так гармонійно і прекрасно. Тато, мама, школа, вчителі, друзі, уроки… Буденно і просто. І, раптом, 24 лютого 2022 року… дорослі і діти в одну мить пізнали, що таке війна.
Не з розповідей ветеранів, учасників та свідків другої світової війни, а реально, коли російські війська віроломно вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум увійшовши з Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму івже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числібомбили і нашу столицю м. Київ. І ми пізнали, що таке кривава війна: жорстока, підступна і страшна. На заході і на сході світові лідери країн були впевнені в нашій поразці, даючи нам на утримання ворога 2-3 дні. Але наш народ з першого дня війни вірив та говорив тільки про одне, про нашу Перемогу.
Звідки така впевненість, звідки та внутрішня енергія сили та віри?
Виявляється вона не тільки в бойових діях ЗСУ, а і в глибинному історично-духовному зв’язку з нашими предками – скіфами, які жили і перемагали в свій час на території сучасної України багатотисячне військо перського завойовника Дарія.
А в 1941 році 22 червня на українську землю напали гітлерівські фашисти. На той час маленькому хлопчику Борису Мозолевському було лише 7 років коли він пізнав, що таке війна.
Дитяча мрія стати льотчиком, на жаль, не здійснилася, бо доля визначила йому вищу місію – стати людиною яка поєднала віки.
«Бо хто вам майбуття з минулим зв’яже?»
– «Чим пращури наші жили на землі? Яви мені, доле, їх знак . Їх тавро!»
І доля почула… В 1971 році, будучи археологом він здійснив великий мирний подвиг – знайшов і явив людству скіфську Золоту Пектораль. Вона пролежала 2500 років в українській землі на Нікопольщині, в кургані Товста могила, чекаючи свого явлення.
Маючи багатий досвід археологічних розкопок курганів, своєрідних музеїв скіфської культури, Борис Мозолевський у своїх наукових розвідках описав унікальність знахідки. Це своєрідна книга з минулого, в якій не словами, а неповторними ювелірними символами-фігурками відображено світогляд великого народу – скіфів. Завдячуючи Золотій Пекторалі сучасник відкриває для себе сутність світобудови в уяві древніх скіфів.
Борис Мозолевський – пророк сучасності
Вражає , що символ «дерева життя», зображений в середньому ярусі пекторалі покривала кольорова емаль, і в давнину фриз мав… жовто-блакитні барви.
Відкривши сутність Золотої Пекторалі Борис Мозолевський пише для потомків свою поему «Золота симфонія пекторалі».
…«Сьогодні, найсміливіший із нас іде шукати папороті квітку.
Ревтиме вій, манитиме мана, ще й рідний брат гостритиме сокиру.
Постануть стіни і рови без дна, та треба йти, бо людям треба миру!
Готуйте ж сир і паку і кумис, готуйте душі про добу новітню,
нехай лихим обранцю буде спис, він все пройде і принесе ту квітку.
І зійде сонце! І відступить ніч, і дощ напоїть землю не политу, і птиці розлетяться в усебіч любов і мир повідуючи світу.»
Нам потрібно, щоб Золота Пектораль як символ Вічного Миру явила усьому цивілізованому світу перемогу добра над злом додаючи до мирних ініціатив Президента впевненість високої місії України в оновленні світу. А для нас, українців, Пектораль це оберіг, який допомагає переносити страждання, породженні війною і надихає вірою в нашу Перемогу!
А для людей світу, як дороговказ, звучать слова-звернення Бориса Мозолевського:
«Як добре було б, коли б державні мужі всіх країн, награвшись у війни, бодай вони були прокляті на всі віки!, та й закопали всю зброю кудись як найглибше».
Антоніна Косих, кандидат філософських наук (м. Нікополь)
Сергій Кустов, народний артист України, письменник (м.Львів)
2023 рік
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net