У творчому доробку письменниці Олени Ющук 21 книга. Вона двічі внесена до Книги рекордів України.
Днями жінка написала листа на пошту сайту NikopolART й розповіла, що її пов’язує з Нікополем.
Що пов’язує з Нікополем письменницю Олену Ющук
Письменниця Олена Ющук народилася в Кривому Розі. Жила біля Дніпра. Навчалася у Нікопольському педагогічному училищі, який закінчила з відзнакою. Шість років тому переїхала до Запоріжжя.
«Вийшла з друку вже двадцять одна книга, дві з них шрифтом Брайля. Двічі внесена до Книги рекордів України, як інвалід, який не опустив руки, а підтримує інших своїми віршами», – розповіла Олена.
Під час війни вийшла з друку вже п’ята книга письменниці. І книга перекладів творів чеських поетів на українську мову. Ця книга була подарована президенту Чехії, міністру культури і консулу України в Чехії. Як подяка за підтримку і допомогу нашим людям в такий важкий час. Свої книги Олена Ющук передала і у бібліотеку педагогічному коледжі. А декількома власними віршами поділилася з читачами нашого сайту.
Вірші Олени Ющук
Я повернуся в край мого дитинства.
Знайду могили тата, мами, брата.
Лиш їм скажу про скоєні злочинства.
Про біль і сльози, розпач, страх і втрати…
І я впаду на землю ту святую!
Щосили обійму надгробок мами..
Від жаху пережитого врятую
Ту пам’ять, що огорнута димами!
І закричу, і виплачу страждання,
Що душу переповнили надмірно!
Ніколи не забуду злодіяння,
Які і уявити неймовірно!
Але життя продовжується далі..
І ранок мирний все ж таки настане!
Про горе нагадають лиш медалі.
І постать, що в жахливих снах повстане…
І я клянуся зараз, що заради
Життя, де світ казковий і барвистий,
Здолаю перешкоди і загради,
Бо шлях свободи хресний і тернистий!
Я вірю в те, що скінчаться події!
І буде суд за страти і безчинства!
А сили щоб набратись і надії,
Вернусь додому, в край мого дитинства!
***
Здається, день будується із назв
Тих міст, що постраждали від рашизму.
І боляче, що кожному із нас
Забракло сил від цього тероризму…
Убивства, гвалтування, грабежі…
Хитнулись непорушні всі твердині!
Здається: нерви, сили – на межі
Можливостей, існуючих в людині.
Одна мета: закінчити чимдуж
Війну. І щоб забути вас назавше!
Ви греблю розгромили наших душ,
Вороже, сатанинське плем’я ваше!
Та вірю я: вогонь ще не загас
Супротиву! Ми повні ним по вінця!
Пишу рядки: підтримати всіх нас!
Із закликом – Тримаймось, українці!
Мій брате, сестро, бийся, не корись!
Хай голос серця буде голоснішим!
Так дід мій, що в сибіру був колись,
Не слабнув, а стократ ставав сильнішим!
Життя його – взірець моїй душі!
Тому і злу в мені є непокора!
І я, що лиш пишу свої вірші,
Рядками, наче воїнам – підпора!
І зараз так воює кожен з вас!
А ті, що розпорошені – єднайтесь!
Я вірю, українці, прийде час –
І буде мир! Благаю вас, тримайтесь!
***
Страждаю, мучаюся, плачу .
І не чекаю на удачу.
Та геть притишила ходу.
Тягну поламанії крила.
Біда накрила, наче брила,
Ледь тепле серце. Боже, йду –
Не знаю, як. Стогну від болю.
І проклинаю злую долю
На дні пошарпаних валіз…
Прийшла з дощем похмура осінь.
В очах – журби глибока просинь
І діаманти щирих сліз.
Іду повз крик і біль країни,
Де смерть і горе, і руїни…
Гіркий хапаю вітру смак,
Мов подих міст, що ледве дишуть.
І про яких колись напишуть,
Як пише онде той юнак –
Без ніг, блідий, в дворі шпиталю…
Я не насмілюсь, не спитаю
Про мій перелік всіх вимог.
І тут згадала: Боже, маю!
Та хутко крила підіймаю!
Лечу до нових перемог!
* * *
А нам засяє зірка перемоги,
Щоб ми нарешті весело співали!
Нас приведуть додому ті дороги,
Якими ми тікали від навали.
Зустрінем день над селами й містами,
Якого всі чекали стільки років!
І наші мрії дійсністю повстануть
( Без рахування тих чи інших кроків).
І вся країна буде мирна знову!
У дитсадочок підуть наші діти!
Самі собі повернемо ми мову!
І зацвітуть усюди дивні квіти!
Усі від щастя плакатимуть люди!
І обіймуться близькі й незнайомі!
Вдихнем своє повітря на всі груди!
Збережемо хвилини ці вагомі!
Лише вночі заплачемо про втрати.
Сльозами серце сповнене по вінця.
Уклін доземний, воїни – солдати!
І вам усім, полеглі українці!
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net