Тетяна Синьоока – релігійна лірика

Релігійна лірика від письменниці з Нікопольщини Тетяни Синьоокої на сайті  NikopolART.

ДО  УКРАЇНЦІВ,  ХРЕЩЕНИХ  У  ПРАВОСЛАВ’Ї

Тривожно якось б’ються хвилі

Об мого серця береги:

Чому, вкраїнці, браття милі,

Ви в храмах, ніби вороги?

Одна в нас віра, мова, МАТИ,

Від цього, мабуть, їй пече…

Щоб не змогли нас подолати,

Ставаймо всі плече в плече!

Молитва спільна – наша зброя,

Міцна підмога всім фронтам,

Заскиглила б проклята «раша»,

Якби вдалось з’єднатись нам.

Ми можем так удару їй завдати,

В кремлі цього боїться сатана.

Воюють наші на фронтах солдати – 

А  нас хай віра в церкві об’єдна

Болить…

Ми – православні християни,

У нас всі помисли ясні,

Чому ж тоді ятряться рани,

Від них пече, болить мені?

Бо більшої немає драми:

Змогли нас «руські»розділить,

Ми й ходимо в два різні храми,

Й комусь це зовсім не болить.

Над нами – Матінка-Покрова,

Та думка в серце б’є одна:

Нас не гуртує рідна мова

І Україна не єдна.

Забути слід образи давні,

Та бити хочеться в набат:

Ми – українці православні,

Сусід рідніший, аніж брат?!

Мені ж болить, болить поки що,

Мабуть, і Матінка зітха…

Що українське серцю ближче,

У тім не бачу я гріха.

 Тетяна Синьоока – релігійна лірика

Усе від Бога

Усе від Бога: кожна днина,

Життя земного кожна мить,

Й твоя маленька Україна,

За котру серденько щемить.

Від Бога все: душа і мова,

В народу кожного – своя,

Живе в душі та сила слова,

 Перед яким скоряюсь я.

Перед тобою вибір, сину,

Дав Бог Вітчизну лиш одну:

Молитись будеш за країну,

Чи за якусь таку «страну»?

Якщо ж однаково, то все це

Навіщо, Боже, Ти давав?

Любов’ю сповни кожне серце,

А від байдужості позбав. 

                        09.01.2020 р.

НЕ Я…

(Прихильникам УПЦ)

Не я між нами рОзбрат сію,

Мої у вірі сестри і брати,

Невже любили так ви ту росію,

Щоби до тями досі не прийти?!

Ви канонічні з «церквою кирила»,

Хоч мовчите про те, немов німі.

Це правда – і  не я її відкрила,

Що з цим робити, думайте самі.

Як входить в землю вода тала,

Так час цей, звісно, промине,

Якщо не так щось написала,

Камінням слів закидайте мене…

 

Повідомити новину чи надіслати поезію(прозу) можна на електронну пошту:  nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags