NikopolART пропонує Вам почитати “Роздуми на Святвечір” від Олега Ольгина.
На Святвечір, ми перестаємо бути прагматиками. На Святвечір, навіть упертий скептик, живе — передчуттям. Передчуттям любові, вдачі, щастя… Мерехтливі вогні новорічної ялинки повертають нам ці почуття…
Почуття, сповнені щасливого подиву, полохливого серцебиття! Радісно-солодке подолання миті — на шляху до передчуваного.
Здається Ремарк, якось казав, що якщо від життя нічого не чекати, то ніколи не відчуєш гіркого розчарування від краху ілюзій. А якщо життя щось вирішить тобі дати, то це стане приємним сюрпризом.
Не вступатиму в полеміку з письменником, проте, повір мені на слово, мій друже Читачу!
Надія на диво – це той стан, в якому кожен з нас живе, не тільки, в передчутті Святвечора…, але і все своє життя! Адже передчуття, це ще не втрачений інтерес до життя. І поки ти сповнений цього почуття – твоя Життєва Сила, не може вичерпатися…
Отож, допитливий мій Читачу, не зупиняйся мріяти і фантазувати! І не тільки у передноворічні вечори… А щоб не втратити, це чарівне почуття, тобі треба навчитися відчувати настрій інших людей. І неважливо, хто поряд з тобою – кохана людина чи випадковий попутник.
Так, до речі, вміння відчувати настрій іншої людини це, перш за все, вміння ставитися до нього з не меншою повагою, ніж та шана, з якою ти ставишся до самого себе!
Вже чую твій голос, мій допитливий Читачу: – є людина, з якою тобі затишно, а є усякі інші…, а потім ще наголос…, простота – гірша за крадіжку!
Що тобі на це відповісти! Ти як завжди правий, але…. Іноді ти навіть не замислюєшся, а як твої дії, впливають на інших людей? І зовсім не маєш гадки, а яким тебе бачать інші люди.
А ось тепер, що таке простота… Це, коли ти, здатен сказати вголос те, про що, мав би промовчати, не зрозумівши контексту ситуації… А можливо і недоречно пожартувати на тему, яка делікатна, для твого співрозмовника…, або відвернутися від співрозмовника, під час вашої бесіди…
Простота – а правильніше буде сказати нетактовність, причина багатьох проблем, адже простак і сам не усвідомлює, що він робить. Адже він не бачить нічого надзвичайного в своїх діях. Як результат, поруч із «простою» людиною незатишно.
У той же час «людина, з якою просто» може бути абсолютно “не простою” за характером і відношенням до життя, але саме тобі буде затишно тільки поруч з нею!
А його вміння казати потрібні речі у потрібний час — зроблять його тим, з ким тобі, приємно ділитися потаємним, знаючи, що воно не стане надбанням усього людства…
Мені здається, кожному з нас, у житті, не завадить побільше «людей, з якими просто». Людей, які здатні подарувати тобі букет квітів – просто так, не вимагаючи нічого натомість… або пригостити чашкою ароматної кави, завареної з любов’ю, або чаркою коньяку… Людей, які роблять крихітні, але такі великі вчинки! Людей, поруч із якими ти розумієш… щастя є! Воно тут… У мені…
Ось тому, я бажати тобі, мій допитливий Читачу, у новому році, зустріти більше людей, з якими тобі – просто добре. І менше простаків…, тобто – дурників …