Про хліб у віршах

Письменниця з Покрова Тетяна Прокоф’єва написала дитячі віршики про хліб.

Повідомляє NikopolART

Щороку 16 жовтня світ відзначає Всесвітній день хліба — символу життя, праці, достатку та єдності. Для українців хліб — святиня. Ним благословляють на добрі справи, ним зустрічають гостей, він супроводжує нас у радості й у скорботі.

 Про хліб у віршах

У земличку пухку — зернятка посіяли,
Вони під сонцем про літо мріяли,
Щоб швидше піднятися, щоб зрости
І людям у хатку хліб принести.
Тож бережи святиню й цінуй,
Працю людську ніколи не плюндруй!
Памʼятай, що хліб — усьому голова,
Нехай завжди лунають ці слова!
***

Зернятка з землею зріднилися,

Міцно укорінилися,
До неба стебла підіймають,
Силу в собі відчувають,
Зерно сонечком налилося,
Стало міцним колосся.
Пшеничку люди збирають,
Хлібчика випікають.
Лежить духмяний та смачний,
Такий кругленький, золотий.
Й до сина мати промовля:
«Хліб всьому є голова».
Його ти бережи, дитино,
У світлу чи в лиху годину.
***
«Хліб — годувальник, святиня людська»
— Народна мудрість заклика.
Нам треба її памʼятати,
І в добрий час не забувати.
Кожну крихтинку берегти,
Хліб шанувати залюбки.
У ньому сила й міць народу,
Бо ми козацько є роду.
Хлібчик — потрібен нам усім,
І дорослим, і малим.
Тож не плюндруй святиню краю,
Тебе я щиро так благаю!

Автор: Тетяна Прокофʼєва

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags