Український вінок є одним з атрибутів жіночого національного костюму. Про його історію розповіли у Томаківській бібліотеці. Повідомляє NikopolART
Одним із різновидів національної символіки України є український вінок – символ вічного коловороту життя, долі, життєвої сили, символ дівоцтва, довершеності. Вінок є частиною українського національного жіночого костюма.
В давнину віночки носили тільки дівчата. Вони вважали їх не тільки прикрасою, а й оберегом, тому що, зазвичай, в них впліталися 20 живих квіток, кожна з яких перепліталася вусиками хмелю (символ гнучкості й розуму) і мала лікарські властивості.
Є різні види вінків: весільний, купальський, вінок кохання, клечальний, чернечий, вінок надії, відданості, розлуки.
Плетіння вінків – ціла наука і дійство. Квіти в ньому мають своє певне змістовне значення:
- барвінок – символ міцного кохання, шлюбу, довгого щасливого життя;
- безсмертник – символ здоров’я роду людського;
- вишневий та яблуневий цвіт – символ материнської любові;
- ружа, мальва, півонія – символ віри, надії, любові;
- любисток і васильки – символ людяності;
- мак – символ краси, молодості та їх скороминучості, магічна сила проти зла;
- ромашка – символ добра та ніжності;
- кетяги калини – символ дівочої краси й любові…
- Прикрашалися вінки різнокольоровими стрічками.
- Кожен колір традиційно ніс свій окремий зміст:
- коричневий – символ землі-годувальниці;
- жовтий – символ сонця;
- оранжевий – символ хліба;
- синій – символ неба і води;
- зелений – символ молодості та сили;
- рожевий – символ достатку;
- малиновий – символ здоров’я, щирості, душевності;
- фіолетовий – символ мудрості.
Український вінок – частина національного жіночого костюма
Використовуючи ці знання кожна стрічка вплітається у вінок у певній черговості:
першою посередині – світло-коричнева стрічка, по боках від неї – жовті стрічки, потім зелені, голубі та сині, далі – оранжеві, фіолетові, малинові, рожеві.
По краю завжди впліталися білі стрічки, розшиті сріблом та золотом.
У віночку нашім різнобарвні квіти –
Символ України та дарунок літа.
Тож усім на нього подивитись любо:
Гілочку зелену узяли у дуба,
Квіточку любистку – щоб усіх любили.
У барвінку листя – аби довго жили.
Кетяги калини – для краси й любові,
Чорнобривців квіти – щоб чорніли брови.
У вінок вплітають колосочки жита,
Щоб могли багато і в достатку жити.
А в червонім маку, що цвіте у полі –
Кров людей, пролита у боях за волю.
Є ще різні квіти в нашім ріднім краї…
Їх веселе літо у вінок вплітає.
АВТОР: Людмила Мірошниченко