У Нікополі, майстриня Олена Філіппович вишила пасхальний рушник для землячки з Енергодара. Для цього їй знадобилося 12 938 штук бісеринок.
NikopolART вже розповідав читачам про Олену. Жінка родом з Кривого рогу. До початку повномасштабної війни жила в Енергодарі. У 2022 році їй вдалося виїхати з окупованого міста. Зараз вона живе у Нікополі, продовжує займатися улюбленою справою – бісероплетінням. Свої роботи віддає волонтерам на аукціони в допомогу ЗСУ.
Нещодавно, жінка вишила пасхальний рушник для землячки з Енергодара, яка зараз проживає у Нетішині. Жінка декілька років хотіла замовити, у Олени вишитий бісером пасхальний рушник. І таки, наважилася. Для цього майстриня замовила схему й бісер. Отримавши матеріали, майстриня зрозуміла, що вони не якісні.
«Коли я розпакувала відправлення, стало зрозуміло, що бісер самий дешевий, неякісний, не годиться для вишивки, розшифровки до схеми не було (підбір кольорів по номерах), – розповідає Олена. – Я підібрала із своїх запасів, замовила і купила якісний бісер. Дуже довго робила підбір, щоб виглядало гарно, живописно. Тиждень часу витратила, підбирали різні варіанти, щоб підкреслити структурою і фактурою бісеру красу зображення. Але коли почала вишивати, виявилося, що сама схема, мабуть, надрукована не в умовах виробництва, а десь на домашньому принтері, без збереження технології. Вона не мала точок проколів, які виробники завжди друкують, або клітинки з чіткими кутами»
Майстриня вирішила все-таки вишити рушник. Адже на покупку матеріалів й підбір кольорів вона вже витратила свій час. Вишивка виходила цупка, бісеринки не лягали, тканина вигиналась – на рушник ця робота ніяк не схожа була. Її хіба можна було б через рамарню зробити натяку, вирівняти примусово, зафіксувати, але таке можливо тільки з рамкою.
Тоді Олена поспілкувалася з замовницею, розповіла їй всю ситуацію. Жінка почала шукати нову схему для рушника, а Олена продовжила вишивку.
«Найшла спосіб, як укладати рівніше бісеринки, промалювала маркером крапки для проколів, межі зміни кольорів, зробила помітки, щоб розрізняти відтінки. І мені сподобалась картинка. Так вирішила, що я до вишиваю схему, і зроблю з неї картину в рамці , а не рушник в кошик, і віддам волонтерці, що влаштовує аукціони і закриває збори хлопцям», – розповідає майстриня.
Вже десь у середині процесу, жінка відправила замовниці фотографію процесу самої вишивки.
«Вона сказала, що навіть її чоловік звернув увагу, і сказав, що дуже гарна робота, хотів би, щоб і їм вийшла така гарна. Мені, звісно, і приємно було, і смішно, що вони не впізнали свою схему))) написала, що то робота по їх заготовці. Їм дуже сподобалось, і сказали “хай залишається ця схема, ніяких шукати не треба»
Тоді Олена вирішила оформлювати свою роботу, як пасхальний рушник. Передивилася в інтернеті безліч лайфхаків різних майстринь щодо оформлення Великодніх рушників. Коли робота була готова, то Олена зробила фото й відео і виклала на своїх сторінках у соцмережах. Також вона оцінила свій вишитий пасхальний рушник.
У Нікополі Олена Філліпович вишила пасхальний рушник
“І самим важким було повідомити загальну суму витрат та за роботу. Тому що я сама не передбачала, що вийде така кількість бісерин та така величезна вартість витрат і роботи”, – каже Олена.
Коли жінка, почула загальну суму за роботу, то сказала Олені Філіппович, щоб вона виставила вишитий нею рушник на аукціон. Але згодом, їм вдалося домовитися про оплату. Тепер вишитий у Нікополі пасхальний рушник майстринею з Енергодара поїде у місто Нетішин, до своєї власниці, також переселенки з Енергодара.
Ось така вийшла зворушлива історія вишивки пасхального рушника напередодні Великодня!
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net.