Нікопольське музичне життя кінця 60-х протікало у звичайному руслі радянської культури та побуту. Основний запит на танцювальну музику був переважно в ресторанах і кафе.
А також у парку ім.Пушкіна на літньому майданчику, у так званій «мушлі». За певними днями грав духовий оркестр. У старій частині міста найпопулярнішими місцями, де звучав «джаз», були ресторан «Волна»та кафе «Чайка». Керівником оркестру був Юрій Олександрович Долгінцев. Він був чудовим трубачем.
Група «Опімісти»
Точкою відліку Нікопольського гурту «Оптимисти» слід вважати початок 1969 року. До цього часу весь світ вже захльостував новий музичний напрямок «Біг-біт» з «The Beatles», «Rolling Stones » та інших. Формувалася нова ера в історії рок’нролла. Ініціатива створення групи належала С.Городецькому та Г.Санєєву, які вже мали досвід роботи у подібних колективах. Вокально-інструментальний ансамбль був на балансі клубу кранобудівного заводу ім.Леніна. (Худ.керівник Ю.Долгінцев).
Для танців у зимовий час використовувалося фойє клубу на другому поверсі. Зал цілком був набитий відвідувачами. На першому поверсі працював буфет. У літній час танці проводилися на відкритому майданчику(Клєтка) в парку ім.Пушкіна. Функцію електрика, оператора, наладчика апаратури виконував штатний кіномеханік клубу Володимир Давидчик. У добірці репертуару слід особливо відзначити друга цього колективу Бориса Рейблата.
До першого складу «Оптимистів» увійшли: Генадій Санєєв – клавішні, вокал), Станіслав Городецький – бас – гітара, Володимир Зайцев (ритм – гітара, вокал), Олег Добровольський (соло-гітара), Володимир Олійников (ударні інструменти). Невдовзі молоді хлопці з колективу (В.Олійник ов, О.Добровольський та В.Зайцев) пішли служити до армії. На місце барабанщика прийшов Юрій Хорошенький – радіоінженер, чудовий музикант.
До групи було прийнято гітариста та вокаліста Олександра Вівічата новогосоло гітариста Володимира Соболєва. У цьому складі гурт зазвучав більш потужно та професійно. Для репертуару гурту підбиралися лише хіти англомовних гуртів та найкращі пісні радянської естради, на яку припадала дуже незначна частина репертуару. Наявність найсвіжіших пісень у репертуарі гурту стала відмінною її рисою протягом усіх років її існування. Група мала популярність у молоді міста і стала легендою для багатьох нікопольців.
Колектив у таком у складі проіснував до кінця 1973 року. Під час знаменитого молодіжного повстання 7 квітня1974 року «Оптимисти» грали в міському будинку культури (ГДК) у старій частині міста, вже у зміненому складі: (Г.Санеєв-клавіші, А.Вівіч-гітара, вокал, В.Зайцев-бас гітара, В.Балабанов-ударні ,Юрій Наточій-гітара соло). У 1972 році група знімалася в кінофільмі «Лаври» в Нікопольському яхтклубіу зведеномускладі: М. Носінов(клавіші), О.Вівіч(гітара), С. Городецький (бас), Ю. Хорошенький(ударні), Ю. Долгінцев(труба), О. Бєлкін(саксофон).
Група «Спектр»
Після уходу гурту «Оптімісти», керівник клубу кранобудівного заводуім. Леніна Юрій Долгінцев почавт ерміново шукати їм заміну. Так з’явився новий колектив, що складався з юних хлопців, які лише починали свій музичний шлях, під назвою «Спектр». Перший склад групи:
- Семен Маковецький (клавіші, вокал),
- Олексій Резніков (ритм-гітара,вокал),
- Георгій Рєков (ударні інструменти),
- Юрій Сінькевич(гітара-бас),
- Валерій Черевко(гітара соло).
У «Спектрі» також грали: М.Носінов(клавіші, вокал); Віктор Самойлов, Сергій Хов’яков (соло-гітара); Юрій Сутула, Федір Криворуко (ударні); Олег Брей (бас-гітара).
У 1976-1978 роках співала талановита вокалістка Валентина Некрут.У різному складі музикантів «Спектр» протримався до кінця 70-х. Звичайно їхня музика багато в чому не могла зрівнятися з легендарними попередниками, але старанням і наполегливою працею ці хлопці зазвучали «по-своєму» на спорожнілих танцмайданчиках ДК заводу ім.Леніна та парку Пушкіна, радуючи багатьох своїх шанувальників. А тим, хто пам’ятав цей час, дісталося найголовніше – щасливі юні роки, кохання, дружба і цілий «спектр» емоцій, які їм подарував цей колектив з одноіменною назвою.
Група «Лотос»
Популярний у 1970-1973 роки колектив “Лотос”. У ті роки будь-який вокально-інструментальний ансамбль мав брати участь у тематичних конкурсах та мати відповідний репертуар. «Лотос» з таким завданням справлявся чудово. Часто виступав на місцевих фестивалях та святкових концертах. Але «відірватись» і пограти музику для душі молодим музикантам можна було тільки на танцях, які вони організували у вихідні дні у фойє міського будинку культури, перед міським сквером.
Це було невелике приміщення з внутрішнім балконом та дерев’яними сходами. На ньому розташовувалися музиканти та апаратура. Внизу юрмилися відвідувачі. Будова була досить стара і хитка, тому коли «Лотос» заводив своє коронне бітлівське «Birthday»,то здавалося, що будинок цього не витримає. Все ходило ходуном! Перелічені в газетнійстатті хлопці справді грали в цьому колективі, але організатором та натхненникомтанцювальної програми був Михайло Носінов.
Склад групи «Лотос»:
- Михайло Носінов – клавішні інструменти та вокал;
- ОлександрКошелєв – бас-гітара;
- Валерій Безрідний – соло-гітара,
- Володимир (Рижий) – вокал;, чудовий, харизматичний барабанщик.
Також у гурті співали та вокалістки Фета Селівановата, Валентина Феоктистова.У різні часи в ансамблі змінювалися деякі учасники. Після відходу гурту «Лотос», у ГДК деякий час грали хлопці з «Оптимистів»; молодий та талановитий ансамбль з Будинку піонерів (Г.Яковенко, О.Макаренко, О.Бережний, С.Останін). Був момент, коли там навіть грав Нікопольський циганський ВІА «Рома».
У БК ПТЗ також проводились танцювальні вечори. Музиканти розташовувалися на балконі, а танцюючі- уфойє внизу. Працював буфет. Особливо запам’ятався запальний та екстравагантний ведучийАнатолій Кучеренко(Аполон). У 1976 року там грав ансамбль«Експромт»: Валентина Некрут(вокал), Олег Терещенко, Микола Бурійко, МиколаЧаусов, Юрій Наточій та ін. Пізніше там грала група«Пектораль»У літню пору танці від ДК ЮТЗ проводилися в парку «Металургів».Танцмайданчик знаходивя неподалік клубу «Будівельник», у правому крилі парку.
Група «Акварелі»
Ще одним яскравим явищем у 1972-1973 року була група «Акварелі», яка своїми забійнимипіснями з «CreedenceClearwaterRevival» і особливо своєю коронкою”Molina”, піднімали стовпи пилу до небес на «П’ятаку »-круглому майданчику на нинішній площі Богуна приблизно між «Billa»і молокозаводом, розташувавшись посеред поля. Там грав Валера Безрідний з «Лотоса»,Коля Бурійкота особливо харизматичний та потужний барабанщик, легендарна особистість нашого міста Володимир Балабанов на прізвисько «Балабан». Це було голосно і весело, незважаючи на те, що «П’ятак на універмазі» мав погану славу з його бійками та розбірками молоді.У 1974-1976 роки дуже популярним був так званий «П’ятачок» у парку Перемоги.
Клуб «Залізничників» теж мав свій танцювальний майданчик та своїх місцевих прихильників.У 70-х у Нікополі утворювалося багато різноманітних музичних колективів від Піонерпалацу до клубів на підприємствах та навчальних закладах. Усі прагнули до самовираження в музиці, удосконалення, творчості і, просто, слідуючи моді. Був, звісно, в деяких і комерційний інтерес. Це, в основному, стосувалося роботи в ресторанах, кафе, обслуговування весіль та свят. Там було дуже багато хороших музикантів.
Найбільш популярними ресторанами з живою музикою були ресторани: «Волна» у старій частині міста; «Лотос» – соцмісто; «Каштани»-площа; «Кристал»; кафе «Червоні вітрила»; готель «Нікополь».
АВТОР: Юрій Сінкевич
Повідомити новину чи надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net